Оцінка інвестиційних процесів і загальний огляд українського АПК

Олексій Моргун, Сергій Феофілов АЦ "УкрАгроКонсалт"
Тижневик Агропрофі, спецвипуск: 20 років незалежності

 

НАЙВАЖЛИВІШОЮ причиною є той факт, що світова потреба у продуктах саме аграрного сектору зростає швидше, ніж їх виробництво. Причиною цього є  збільшення доходів домогосподарств, перетворення продукції
на паливо, а також погодні умови, що впливають на стабільність пропозиції. Додатковим фактором є те, що порівняно з серединою минулого століття зменшено ресурси на дослідження у аграрному секторі.

Оцінка інвестиційних процесів і загальний огляд українського АПК

ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ

Майже дня не проходить без новини про чергову інвестицію в український аграрний сектор. Існує багато причин, чому агарний сектор України є найбільш  привабливим для інвестицій порівняно з іншими.

Причини, що перераховані вище, є глобальними. З іншого боку, Україна має свої, внутрішні причини для отримання права називатись привабливою для аграрних інвестицій. Найбільш очевидною є те, що 20% землі не використовуються, а ще 50% використовуються не в повній мірі. Для порівняння у Європі, США, Китаї, Японії та Австралії менш ніж 1% сільськогосподарських земель не є використаним, а ефективність використання земельних ресурсів втричі вища, ніж в Україні.

Важливим є також той факт, що для обробки земель загалом використовується застаріле обладнання та методи. На жаль, таке обладнання та методи використовувалися ще до 90х років. Крім того, за радянської епохи розквітав політичний, а не економічний підхід до аграрного сектору. Чи не найяскравіший приклад використання теорій Трофима Лисенка щодо натуральної адаптації рослин та їх зростаючої продуктивності, що призвело до втрати країною 10 років у селекції рослин, оскільки не застосовувалася наукова генетика, яка у той час швидко розвивалася в інших країнах.

На сьогодні більшість українських методів ведення сільського господарства, як і раніше, все ще недостатньо ефективні. Інвестиції зазвичай приносять новітні технології, які відразу ж збільшують ефективність мінімум на 20%, а в багатьох випадках на цілих 100%.

Україна після здобуття незалежності мало зробила для впровадження змін до старих підходів. За статистикою, більшість працівників, дослідників та науковців в українських університетах знаходяться у віковій категорії понад 60 років.

Ще одним чинником, який робить інвестиції в Україну досить ризикованою справою, є нестабільна аграрна політика. Проблема полягає у тому, що після невдалого керування експортом у минулих сезонах Україна втратила до себе довіру як до експортера. Ситуація ще більше погіршилася після того, як експортна квота була замінена експортним митом, яке підняло в ціні український аграрний експорт. В результаті український сільськогосподарський експорт значно відстає у показниках навіть від попередніх сезонів.

Нещодавні зміни до законодавства щодо надання субсидованих позичок для сільськогосподарського торгового фінансування для компаній, що здійснють закупівлі напряму у фермерів, є кроком у вірному напрямку. Але ж це рішення має обмежений характер і не в змозі саме по собі змінити загальну тенденцію.

Парадоксально, але державний ризик у сільському господарстві менший, ніж ризики у інших секторах економіки. Наприклад, український національний ринок енергетики (особливо теплової) не отримував інвестиції протягом майже 20 років. В результаті, має місце велика кількість аварій протягом зимових місяців, коли потреба у тепловій та електричній енергії найбільша. Для заміни централізованих тепло і електрогенераторів в місті з населенням 100 000 чоловік необхідне створення нового заводу, здатного виробляти 100 мегават електроенергії та тепла. Це вимагає інвестицій у розмірі від $100 до $120 мільйонів. Ці інвестиції в нормальних умовах могли б окупитися за 15 років.

З іншого боку, якби ці $100 мільйонів були інвестовані в українське сільське господарство, інвестор володів би сучасною фермою з високою продуктивністю на 80-100 тисяч гектарів. Хоча ціни на продукцію, що випускається, будуть нижчими, ніж світові, на таку ж суму грошей у сусідній Польщі чи Румунії інвестор зможе придбати ферму не більше ніж 20 тисяч гектарів. Перевага України є очевидною. Саме тому кожного дня ми читаємо новини про українські та іноземні інвестиції у вітчизняний аграрний сектор. •