Фінське біопаливо: що варто запозичити українцям?

15.05.2013

Тоді як Україна не готова не тільки до широкого використання, але й до виготовлення якісного біопалива, Фінляндія вже успішно тестує біодизель нового покоління, який може в чистому вигляді використовуватись автівкою без будь-яких обмежень.

 

Україна і біопаливо

Українці, починаючи з 2014 року, у своїх автомобілях повинні використовувати бензин із вмістом біоетанолу не менше 5%. Дана норма є рекомендаційною лише в поточному році, однак в 2014-2015 роках вона стає обов’язковою до виконання, а з 2016 року обов’язкова частка біоетанолу в бензинах збільшується до 7%. Відповідний закон був підписаний Президентом ще в липні минулого року, однак мало хто з пересічних українців знає про цей продукт та переваги його використання.

"Біопаливо поки що незнайоме українським споживачам", – говорить "Українській енергетиці" заступник керівника науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев. На переконання експерта, для формування первинного попиту на нього потрібно якнайбільше інформації. "Вітчизняні автомобілісти мають усвідомити, чому вони повинні відмовитися від бензину, і які переваги дасть такий крок. Поки ж їм пропонують заливати в бак невідомий продукт, який не пройшов ходових випробувань і не відповідає будь-яким стандартам", – підкреслює він.

Геннадій Рябцев запевняє, що дві третини українського автопарку (близько 4,5 млн. одиниць) просто не адаптовані для використання сумішевих бензинів з масовою часткою етанолу понад 5%. Так, основною сировиною для одержання біологічних добавок до палива в Україні названо цукровий буряк. Проте, як пояснює експерт, навіть у місцях найкращого вирощування цукровий буряк може бути використаний лише як додаткова сировина спиртового виробництва. Це обумовлено низкою факторів: трудомісткістю збирання, що не може бути повністю механізоване; обмеженим терміном зберігання, що не охоплює весь період роботи спиртових заводів; малою цінністю додаткових продуктів внаслідок низького вмісту в них протеїну; низькою ліквідністю і невисоким (порівняно із зерновими культурами) попитом.

Окрім цього, якість біоетанолу вітчизняного виробництва не дозволяє використовувати його як добавку до бензину. За інформацією експерта, національні стандарти, що встановлюють вимоги до якості сумішевих видів палива з часткою біологічних компонентів понад 5%, а також до методів їхніх випробувань, в Україні взагалі відсутні. Ще одним негативним фактором є ціна виробленого в Україні біоетанолу, яка є істотно вищою, аніж середньоєвропейська. Серед основних причин – вітчизняні підприємства, що споживають вчетверо більше електроенергії, аніж заводи Європи. "Для одержання 1 літру продукту необхідно витратити 8-11 кілограм пари, тоді як на європейських – не більше трьох", – констатує Геннадій Рябцев.

За останніми даними, в 2012 році в Україні було вироблено 2,6 млн. дал біоетанолу, що становить близько 10% від обсягу, передбаченого законом (315 тис. тонн) для забезпечення 5% його вмісту в бензині. Тому всі вищезазначені причини не дозволяють наростити виробництво біоетанолу до вказаного значення, впевнений фахівець.

 

Фінське ноу-хау

Наприкінці квітня у Міністерстві аграрної політики повідомили, що Україна та Фінляндія домовилися про співробітництво у виробництві біопалива. Зокрема, Україна виявила зацікавленість у залученні фінських інвестицій у розвиток альтернативних джерел палива й аналізі виробництва біодизелю, біоетанолу, біогазу й інших нетрадиційних джерел енергії, які існують у Фінляндії.

Варто зазначити, що у наших партнерів є чому повчитися. У Фінляндії, на відміну від України, вже діє обов’язкова вимога щодо вмісту біологічних речовин в дизельному паливі (не менше 6%), і таким продуктом активно користуються. Така ж вимога стосується й бензину, в який має додаватись 6% біоетанолу.

На 40 виробничих лініях одного з найбільших і найтехнологічніших нафтопереробних заводів (НПЗ) Європи Neste Oil, який знаходиться у фінському місті Порвоо, виробляють велику кількість продукції - починаючи від сірки, тяжких фракцій палива, масел, і закінчуючи бензином та гасом. Однак, основною продукцією тут вважається біодизель, для виробництва якого в якості сировини використовують рослинні масла та тваринний жир.

 

Нафтопереробний завод Neste Oil у Порвоо (Фінляндія) заснований в 1965 році

 

Як розповіла "Українській енергетиці" менеджер з комунікацій Neste Oil Мар’яна Суомінен, крім традиційних видів палива (як бензинових, так і дизельних) на НПЗ є потужності з виробництва біодизелю нового покоління, який має назву NExBTL.

Основною сировиною для його виготовлення є тваринний жир, який закуповують на відкритому ринку в Європі. Як пояснив "Українській енергетиці" один з менеджерів Neste Oil Петтері Хейнонен, після первинної переробки відбувається переробка в установці, яка працює за технологією NExBTL, після чого отримується сировина, яка змішується з дизелем (купується заводом в Росії). На виході отримують дизель NExBTL, який використовує певний біологічний компонент.

"Цей біологічний компонент по відношенню до біологічного палива вводиться за рахунок нової технології NExBTL. Якщо мова йде про бензинове паливо, цей біологічний компонент представлений біоетанолом. Біокомпоненти змішуються з паливом, і таким чином отримуються готові паливні суміші. Виготовлення цих сумішей відбувається або в резервуарах або безпосередньо в трубопроводі", – відмітив Петтері Хейнонен.

 

 

За словами Мар’яни Суомінен, виробництво нового біодизелю відбувається за технологією, яка кардинально відрізняється від традиційної. "На основі цієї нової технології ми отримуємо виключно біодизель нової якості. При використанні цього біодизелю автівками обмежень немає. Якщо при використанні традиційного біодизелю є певні обмеження концентрації, який може сприймати автомобільний двигун, за новою технологією NExBLT таких обмежень немає", – запевняє вона.

Більше того, якщо в традиційному біодизелі концентрація біокомпонентів у паливі може досягати лише 6% (те, що може сприймати автомобіль), новий біодизель може в чистому вигляді заливатись в бак. "Хімічна структура біодизелю NExBTL настільки краща за традиційний біодизель, що він аж ніяк в чистому вигляді не шкодить авто", – говорить Мар’яна Суомінен.

Разом з тим, в компанії вже досліджували можливість використання цього палива в чистому вигляді на корпоративних автобусах. Випробовування пройшли успішно, однак поки це просто нерентабельно, зазначив Петтері Хейнонен.

 

 

Загалом більше половини продукції Neste Oil продають на експорт, решта реалізується на фінському ринку. Бензин, наприклад, експортують в Каліфорнію (США), де вимоги до якості палива одні з найвищих у світі. На досягнутому фіни зупинятись не збираються, тому й інвестують в нові біологічні види палива. Так, за підсумками 2012 року капіталовкладення сягнули 5 млн. євро. Лише в Порвоо над новим біодизелем працюють два великих підрозділи. Компанія також володіє великими переробними потужностями в Роттердамі (Нідерланди) і Сінгапурі.

 

Основним власником Neste Oil є держава (50,5%), міноритарним акціонером – компанія, зареєстрована в Саудівській Аравії

 

Позаочі фіни шкодують, що в них немає власної нафти, на відміну від найближчих сусідів – Норвегії та Росії. Втім, це не заважає двом потужним НПЗ країни забезпечувати паливом власного виробництва усіх споживачів та ще й експортувати новітню продукцію за кордон.

 

Харчові відходи - у біоетанол

На біопаливо фіни переробляють не тільки рослинні масла й тваринний жир, але й браковані готові хлібобулочні продукти, а також побутові та агропромислові біовідходи. Одна з найбільших біоетанольних установок Etanolix компанії ST1, що знаходиться у місті Вантаа, виробляє близько 7 млн. літрів біоетанолу на рік. Всього ж у Фінляндії таких установок шість, і вони продукують більше 10 млн. літрів біоетанолу на рік.

Як порахували в компанії, із 100 тонн хлібних відходів можна виробити 26 тис. літрів етанолових сумішей для транспорту, який може проїхати на цьому паливі 318 тис. км. Окрім цього, це дозволяє скоротити викиди вуглекислого газу на 33 т та виготовити 100 т протеїнових кормів для тварин.

В планах ST1 до 2020 року - збільшити виробництво біоетанолу до 300 млн. літрів на рік.

 

ST1, окрім виробництва біоетанолу, займається оптовим продажем нафтопродуктів, авіапалива, виробництвом біогазу та вітроенергетикою

 

Як це робиться в Україні?

В Україні - зовсім інший підхід до виробництва біопалива. Відповідно до Програми активізації розвитку економіки України на 2013-2014 роки, яка була опублікована урядом в березні, зокрема, планується перепрофілювати на випуск біоетанолу із застосуванням азеотропної ректифікації 24 спиртових заводів (22 – в 2013 році, 2 – в 2014 році). Ще 5 підприємств планується перевести на випуск біоетанолу із застосуванням технології молекулярних сит.

Окрім цього, уряд планує модернізувати 5 спиртових заводів, які вже запустили установки дегідрації (обезводнення) спирту на мембранах в попередніх роках. Згідно розрахунків Кабміну, в переобладнання та модернізацію спиртзаводів необхідно вкласти 350 млн. грн. Відповідальними за реформу призначені Мінагрополітики та перший віце-прем’єр Сергій Арбузов.

Як зауважує для "Української енергетики" Геннадій Рябцев, незначна частка паливного ринку, яку займають тепер виробники біоетанолу, і відсутність перспектив для її зростання змушують ДП "Укрспирт" лобіювати прийняття нормативних актів, спрямованих на примусове збільшення частки сумішевого бензину в загальному обсязі реалізації традиційного палива.

Однак ці пропозиції, як запевняє експерт, суперечать чинному законодавству. Зокрема ст. 18-3 Господарського кодексу України забороняє органам державної влади "приймати акти та вчиняти дії, що усувають конкуренцію або необґрунтовано сприяють окремим конкурентам у підприємницькій діяльності, вводять обмеження на ринку [..], оскільки вони: встановлюють обмеження на виробництво певних видів товарів із метою скорочення конкуренції; обмежують права підприємців на придбання і реалізацію товарів; установлюють заборони або обмеження щодо окремих підприємців або груп підприємців".

 

Українська енергетика