Як селектору отримати авторську винагороду за наукову працю

10.07.2012

Українські селекціонери скаржаться, що  отримати авторську винагороду за свою наукову працю їм важко. Відповідне законодавство в нашій державі є, але практично не працює. У той час, як на Заході роялті - основне джерело заробітку для тих, хто береться за такі наукові роботи. Учені кажуть, саме тому нові сорти рослин та якісне насіння їм отримувати вкрай важко. Аграріям же доводиться купувати посівний матеріал за кордоном.

Володимир Моргун, директор інституту фізіології рослин і генетики: "Сейчас каждый селекционер должен себе выбивать это роялти. Скажите, у меня 2200 лицензионных договоров, большая половина - не платят. Я могу судиться со всеми? Пока что возврат роялти в Украине вопрос не решен. И это сдерживает иностранные компании".

Експерти кажуть, що затівати судову тяганину через несплату роялті - справа доволі невдячна. Довести, що саме вирощує сільгоспвиробник і скільки він приховує від селекціонера, надзвичайно складно. У багатьох західних країнах підтримку селекціонерам надають спеціальні контрольні органи, кажуть фахівці.

Андрій Кім, аналітик аграрного ринку: "Треба доказати, що саме на цьому полі росте саме цей сорт, на який було укладено договір роялті і, що саме в такому-то обсязі його не виплатили. Треба люди, треба ресурси, треба якось суду надати або ж зібрати ці докази. В Україні це дуже складно".

Перевага іноземних селекціонерів перед українськими очевидна. Західні дослідники витрачають на виведення нового сорту по кілька мільйонів євро. В Українців таких грошей немає.

Володимир Клименко, президент "Української зернової асоціації": "Раніше хочемо ми, не хочемо... сказали науці реалізовувати насіння - вони реалізовували. Не дивлячись на те платять роялті селекціонеру нашому, чи ні. В яких умовах сьогодні працюють селекціонери ми бачимо. Одне єдине в чому зараз допомагає держава - це 30 мільйонів на селекцію рослин. В основному це первинне насінництво. Це те, над чим сьогодні працюють селекціонери. і ми сьогодні задоволені тим, що ця програма збережена. І що ці кошти виділені в цьому році".

Недофінасованість вітчизняної насіннєвої галузі давно дається державі взнаки. Якщо пшеницю, жито та інші зернові аграрії засівають в основному українські, то половина кукурудзяних і соняшникових полів - під сортами іноземного походження. Що ж до плодово-овочевих культур, тут українські селекціонери давно здали свої позиції, кажуть фахівці.

 

УБР