Африкансько–Азійські горизонти українського молока

08.02.2016

Українські  молочні компанії  вже давно відкрили африканський ринок,  цікавий та вигідний своїм низьким ввізним митом. Хоча для більшості переробників досі цікавий ринок ЄС, на який номінально допустили 10 постачальників молочної продукції. Але фактично, за наданими квотами, досить і однієї компанії, щоб впоратись з об’ємами безмитного експорту.

Після втрати великого російського ринку і частково ринку Казахстану (поставки, в який стали дорожчими через введення ембарго РФ та заборону транзиту) змусили українських молочників більш активно шукати методи оптимізації виробництва та нові експортні ринки. Уряд і особливо Міністерство аграрної політики та продовольства України ведуть активну роботу над розвитком агропродовольчого експорту. Але за такий невеликий період часу розвинути дану ініціативу практично неможливо.     

Проте, аналітики та учасники ринку сподіваються на поліпшення експортних питань до другого кварталу цього року.

Нагадаємо, що днями Міністерство аграрної політики та продовольства України   анонсувало старт проекту Федерального Міністерства продовольства  та сільського господарства  Німеччини, який спрямований на підтримку України з питань аграрної торгівлі.

«Офіційна назва проекту «Консультування України з питань аграрної торгівлі в рамках Угоди про  поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ЗВТ) між ЄС та Україною». Проект включає в себе декілька складових.  Перше — це робота з Міністерством аграрної політики та продовольства України. Дана частина проекту має офіційну назву : «Посилення політичного діалогу в сфері аграрної торгівлі». Конкретно це означає, що ми разом з Мінагропродом повинні зробити фізичний  Export Helpdesk», - зазначає керівник проекту Ольга Трофімцева.

На сьогодні молочна галузь України орієнтована на найбільш перспективні ринки збуту і  намагається налагодити контакти з новими ринками. «Поки що найбільш привабливими  ( ред., для збуту) залишаються країни колишнього радянського союзу, не зважаючи на всілякі нові дозволи на Китай та Європу. Навіть той же Казахстан,  куди поставки зараз обмежені Росією в транзиті, все рівно вважається найкращим ринком збуту», -  зазначає директор аналітичного агентства ІНФАГРО Василь Вінтоняк.

Відзначимо, що за попередніми підрахунками молочники в 2015 році продали закордон товарів на  375 млн. доларів, що на 40% менше, ніж в 2014 році і майже в два рази менше за докризовий 2013 рік.

Український уряд, відреагував на заборону транзиту територією Росії, розробивши маршрут так званого «шовкового шляху», за яким активно пропонує возити товари в Азію і Казахстан. Маршрут пролягає через Чорне море, Грузію, Азербайджан. Не виключено, що,  при появі проблем з експортом через Білорусь, в перспективі окремі компанії возитимуть цим шляхом в Казахстан сухе молоко, сироватку і масло. А ось сир, навряд чи, окрім фактору дорогої логістики,  є ще термін придатності.

Директор ІНФАГРО  вважає логістично невигідним запропонований урядом «Новий шовковий шлях». “Шовковий шлях – невигідний для українських молочників. Краще вже везти по запропонованому РФ маршруту через Білорусь. Шовковий шлях занадто дорогий, логістика в два рази збільшується, це до ціни ще плюс 200 доларів, резон втрачається. Крім того значення має короткий термін придатності. По Шовковому шляху товар буде їхати місяць, це занадто довго для такого товару, як сир (наприклад). Таким маршрутом можливо возили б масло та молоко. Але … з врахуванням дороговизни логістики, напевно, вигідніше буде продати такі товари  західним трейдерам, які будуть поставляти їх в Азію і Африку за меншою ціною, ніж зв’язуватись з Шовковим шляхом", - констатує Василь Вінтоняк.

Сьогодні найбільша частка українського аграрного експорту в африканські країни припадає на зернові - пшениця, кукурудза, ячмінь, а також соняшникова та соєва олії, рештки та відходи харчової промисловості, молоко згущене та насіння олійних культур,  відзначають в Міністерстві Аграрної  Політики.

“На порядку денному - створення ЗВТ з ECOWAS – країнами Західної Африки, що дозволить збільшити експорт вітчизняної продукції в декілька разів“, - повідомив Олексій Павленко, міністр аграрної політики і продовольсвта України.

В 2015 році Україна значно збільшила експорт продукції з доданою  вартістю: м'яса, сирів та йогуртів, тваринного масла , продуктів переробки овочів, кондитерських виробів, вина та тютюну. Для експортерів української аграрної продукції найбільшими торгівельними партнерами на сьогодні є країни Північної Африки, зокрема Єгипет.

Перспективно оцінюють експорт української  молочки  до країн Африки і в ФАО (FAO)  - продовольчій та сільськогосподарський організації ООН. Згідно з їх прогнозами основними центрами росту споживання молока будуть країни Африки та Південної Азії.

 Звертають увагу експортери  і  на можливість  постачати молокопродукти до Китаю,  уряд обіцяє що скоро будуть підписані договори про зону вільної торгівлі з Туреччиною,  Ізраїлем, В'єтнамом.

"Близький Схід та Північна Африка - це пріоритетні ринки для України"- зазначив Вадим Чагаровський, голова ради директорів Спілки молочних  підприємств України.

За словами пана Чагаровського , Азійський напрямок  потребує налагодження логістики, якщо говорити про Китай, то там є свої складнощі з сертифікацією партнерів.

"А от ринки  Близького Сходу і Північної Африки якраз для нас зрозумілі, і ми повинні на них зосередитися" - вважає експерт.
Вадим Чагаровський висловив думку , що дії уряду ніколи не впливали на експорт молочної продукції.

"Зараз в парламентському комітеті будуть розглядати проект про мінімальні ціни на молоко - чергову дурницю намагаються підняти, адміністрування цін. Уряд повинен не допускати адміністрування цін. Якщо в черговий раз буде адміністрування мінімальних цін, ринок, в будь-якому випадку,  знайде способи ухилятися від цього. У нас же ринок і ми це декларуємо" - говорить представник галузевої спілки.

Щодо 10 підприємств, допущених до "єврономерів",  які готуються до постачання молочної продукції в ЄС, на думку експерта, це, в першу чергу, питання поваги та престижу на ринку.

"Ну про європейський ринок, взагалі, давайте забудемо. Нас там ніхто не чекає і чекати не буде. А квоти, які ми зараз маємо настільки мізерні, що я думаю, вони жодне підприємство не зацікавлять.  Інша справа, що номінація підприємств, які увійшли до списку експортерів до ЄС дозволить цим підприємствам  зовсім по-іншому роздивлятись ринки, на них будуть дивитися зовсім по-іншому, з повагою" - констатує Вадим Чагаровський.

Нагадаємо, що до переліку підприємств, які отримали дозвіл на постачання молокопродуктів до ЄС увійшли: ТОВ «Люстдорф», ТОВ «Молочний дім», ПАТ «Житомирський маслозавод», Філія ПАТ «Яготинський маслозавод», «Яготинське для дітей», ПрАт «Лакталіс-Миколаїв», ТОВ «Гадячсир», Недригайлівський сирцех філії «Роменський молочний комбінат» ПП «Рось», Філія «Роменський молочний комбінат» ПП «Рось», ПАТ «Золотоніський маслоробний комбінат», Філія «Менський сир» ПП КФ «Прометей».

Нажаль оперативно зв'язатися з керівництвом цих підприємств на момент  публікації не вдалося. Однак, стало відомо , що підприємства «Молочного альянсу»  планують скористатися нагодою та здійснити поставки вершкового масла.




The DairyNews