Амбітний план Мінагрополітики

04.03.2015

Створювати програмний документ для АПК вперше допоможуть європейські експерти

Анонсом розробки єдиної комплексної Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на 2015—2020 роки розпочав днями брифінг у Будинку уряду міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко. Він закликав долучатися до цієї справи ті об’єднання й асоціації, які досі цього не зробили.

Оцінили позитивно

За його словами, документ народжується за підтримки Євросоюзу, міжнародних організацій-донорів і за участю представників українського бізнесу, фахівців міністерства. «Стратегія фокусуватиметься на восьми напрямах: наближення нашого законодавства щодо АПК до законодавства ЄС; дерегуляція; фактори виробництва (земельна реформа, модернізація виробництв та інфраструктури); аграрна наука та освіта; ринки; державна підтримка та оподаткування; розвиток сільських територій (кооперативи, малий бізнес, фінансування); управління ресурсами (екостандарти, органічна продукція тощо). Кожний напрям розробляє окрема робоча група, до яких входять представники фінансових донорів і консультант ЄС (таку практику застосовано вперше)», — каже міністр.

Він назвав мету стратегії — до 2020 року має подвоїтися експорт продукції АПК, а виробництво зернових зрости до 100 мільйонів тонн.    

Заступник міністра з питань євроінтеграції Владислава Рутицька зазначила, що робочі групи напрацюють документи, які відповідатимуть нинішнім реаліям, потім вони пройдуть громадські обговорення й увіллються наприкінці липня в єдиний програмний документ, котрий представлять на розгляд уряду, а потім парламенту та Президенту.

Голова аграрного напряму Групи підтримки України в Європейській комісії Ніколас Верлет сказав, що ЄС та міжнародні донори позитивно оцінили ініціативи Мінагрополітики. «Тож процес реалізації стратегії буде хоч і складним, але реальним. Україна рухатиметься за європейськими й міжнародними стандартами у бік підвищення конкурентоспроможності агропродукції, розвитку галузі та боротьби з корупцією.  Має реформуватися і саме міністерство, щоб відповідати планам стратегії», — вважає він.

За його словами, в Україні у попередні роки з’являлося чимало розумних документів, тож прогресивні ідеї також увіллються в стратегію. «Можливо, для України такий документ стане останнім шансом, адже залучати гроші стає дедалі важче. Тому ми особливу увагу приділятимемо тому, що ляже на стіл», — наголосив Ніколас Верлет.

Він не називав суму загального фінансового ресурсу, на який зможе розраховувати Україна. «Перш ніж планувати якийсь захід, консультуватимемося з донорами, щоб знати, скільки буде грошей», — пояснив він.      

На харчах заробили спекулянти

Журналісти, присутні на брифінгу, не могли не запитати у міністра про ситуацію з продуктами. «Ціни на рослинну олію потроху знижуються, те саме буде з гречкою та цукром. Був попит на дорогі товари, тож і пропозиція відповідна була. Були й деякі проблеми з логістикою. Але ажіотаж стихає, аномальний попит падає. І ті, хто не встиг прикупити харчів за спекулятивною ціною, — виграли. Полиці в магазинах заповнюються товарами — особисто проінспектував кілька», — зазначив Олексій Павленко.

Але ж не потрібно забувати про дорогі паливні ресурси. Тож не дивно, що, за словами міністра, ціни не на всі продукти повернуться до попереднього рівня. Хоча він запевнив, що в Україні є і цукор (його перевиробництво становить майже 700 тисяч тонн), і зерно (маємо 5,2 мільйона тонн за внутрішньої потреби 2,1 мільйона) для виробництва борошна (нині всі борошномельні підприємства працюють у три зміни). Щоправда, урядовець не приховує: у довготривалій перспективі ціни таки переглядатимуть у бік збільшення — восени відсіялися за старими цінами, посіви в доброму стані, та збирати доведеться вже за новими цінами.



Урядовий кур’єр