Цукрові заводи, що переробляють менше 4 тис.т цукрового буряку на добу, не виживуть - Сергій Тарасов

22.05.2015

Чому цукрозамінники більш не є проблемою для галузі, яка собівартість виробництва та чому не всі компанії можуть дозволити собі зменшити виробництво, Agravery.com розповів власник компанії «Укрспецсервіс» Сергій Тарасов.

За оцінками ФАО, індекс цін на цукор досяг свого мінімуму з 2009 року. «Що вбило ціну на кукурудзу і цукор? Це біоетанол. Низька ціна на нафту невигідна сільському господарству. Бразилія, яка є восьмою країною у світі з видобутку нафти і при цьому виробляє біоетанол з цукрової тростини, тепер з нього буде знову виробляти цукор. А цукровий буряк ніяк не може змагатися з тростиною - там два врожаї на рік, зовсім інші витрати», - заявляв на конференції Олег Бахматюк, власник компанії «Укрлендфармінг» у складі якої є декілька цукрових заводів. Які компанія зараз призупинила.

Втім, не дуже добре справи в цукровому бізнесі йдуть не тільки у Бахматюка. Наприклад, найбільший виробник цукру в Україні - «Астарта-Київ» Віктора Іванчика, у звіті про підсумки першого кварталу теж говорить про падіння виручки. «Продажі цукрового сегменту генерували 23 млн. євро (41% від загальних доходів), скоротившись на 41% внаслідок зменшення обсягів продажів продукції і більш низьких цін», - заявляє компанія.

Ще гірше йдуть справи у невеликих компаній, у яких частка постійних витрат у структурі виробництва цукру вища через менші обсяги виробництва. А кредитні кошти - дорожчі, через великі ризики неповернень. Про те, як йдуть справи у невеликих цукрових заводів, Agravery.com поговорили Сергієм Тарасовим, власником компанії «Агроспецсервіс», якій належить Капітанівський цукровий завод.

- Основна проблема цукрової промисловості в тому, що це продукт внутрішнього ринку. У нас дуже небагато варіантів, куди можна поставляти: Митний союз випав, залишився Кавказ і Середня Азія. Ситуація зараз дуже складна - хтось, закінчивши сезон, пішов відразу, хтось поступово. І виробників цукру все менше і менше.

Яка зараз рентабельність виробництва?

Негативна. Через низькі ціни на нафту зараз складно продати цукор дорожче 470 доларів за тонну, хоча ще в тому році було 600 доларів. Собівартість при цьому становить 500-520 доларів/тонна. Галузь перебуває на межі виживання. Очевидно, що потрібні державні програми підтримки, тому що цукрові заводи в основному містоутворюючі і їх закриття призведе до вмирання сіл і селищ їх дислокації.

Без дотацій неможливо конкурувати зі світовими виробниками. У нас згідно з нормами СОТ є певна квота на ввезення цукру сирцю, і як тільки ціна на внутрішньому ринку піде вгору, його завезуть.

Яка собівартість виробництва особисто у вас?

 У нас собівартість 450-470 доларів. Але ми щорічно витрачаємо на модернізацію виробництва по 1-2 млн. доларів. І за приблизно десять років домоглися того, що витрати газу скоротилися з 56 до 30 кубометрів на виробництво тонни цукру, а переробка зросла з 2,5 тис. тонн буряка на добу до 3,6 тис. тонн. Модернізація виробництва, збільшення ефективності виробництва, скорочення витрат газу і заміна його на вугілля - без цього вижити не вийде.

Цього року посіяно всього 239 тис. га цукрових буряків, хоча торік було 326 тис. га. Як це позначиться на виробництві?

Так, посіви цього року - це одні з найменших посівів за останні роки. Ми очікуємо підвищення ціни, тому що вже зараз перехідні запаси цукру скорочуються через скорочення посівів. Якщо в минулому році виробили 1,7-1,8 млн тонн, то в цьому, дай Боже, щоб було 1,4 млн.

А у вашій компанії?

Багато хто скорочує виробництво. Але не всі можуть собі це дозволити. Наприклад, якщо я скорочую виробництво, то збільшую собівартість. Тому ми скорочувати не будемо: або я піду з ринку, або залишуся на тому ж рівні. Скорочують великі холдинги у кого багато заводів, вони можуть відкрити всього декілька. Наприклад, компанія «Панда», у якої три заводи, запускає один або два.

Тут важливо, щоб ми збільшили продуктивність заводів. Але взагалі я впевнений, що виживуть ті, хто переробляє на добу 4 тис. тонн буряка і вище.

Тобто ви не виживете?

У нас зараз переробка - 3,6 тис. тонн на добу. Щоб дійти до 4 тисяч тонн потрібно пару років. Думаю, що протримаємося.

А який відсоток виходу цукру?

Все залежить від погодних умов, які впливають на цукристість буряка. У 2013 році було 14% переробки.

Віктор Іванчик на початку минулого року говорив, що ємність внутрішнього ринку багато в чому зменшується через зростання імпорту цукрозамінників. Ситуація не змінилася?

Змінилася - їх тепер дорого завозити. Але при цьому менше цукру почали споживати кондитерська та інші промисловості через падіння обсягів виробництва. Плюс, відійшла частина ринків збуту - Крим, Донбас. Я раніше працював з Донецьком, а тепер вже немає. Плюс, населення менше споживає.

Якщо нічого принципово не зміниться, ваші прогнози на розвиток ситуації?

Я думаю, що буде багато поглинань після того, як компанії переведуть на загальний облік ПДВ. Якщо на кожен гектар ляжуть витрати з утримання керуючої компанії з усіма юристами та бухгалтерами, зросте собівартість. Крім того, я думаю, що в якомусь райцентрі кадри знайти неможливо.

 

Agravery