Харківський тракторний завод виходить на нові зовнішні ринки

03.10.2015

Харківський тракторний завод (ХТЗ) пережив важкі часи, був на межі знищення. Але тракторному – одному із небагатьох заводів в Україні – пощастило. Завод не став черговою купою металобрухту і майданчиком для недобросовісних забудовників, а завдяки інвестиціям поступово почав відновлювати виробництво. На сьогодні ХТЗ – найбільший роботодавець і експортер Харківщини. Експерти пов’язують відродження підприємства з грамотним управлінням і антикризовими компетенціями нового директора Владислава Губіна. Керівництво заводу стверджує: підприємство почувається впевнено і будує амбітні плани з розвитку виробництва, працює у напрямку, аби стати світовим брендом на ринку сільгосптехніки.

Промисловий колапс 90-х

Ні для кого не є таємницею те, що економіка України сьогодні переживає, можливо, найгірші свої часи. За період незалежності країні так жодного разу і не поталанило на професійних, досвідчених та далекоглядних керівників відповідних відомств. Навпаки, замість того, щоб, використавши вже існуючий потенціал, створювати на його базі нові можливості для розвитку промисловості, народні обранці, немов на чиєсь замовлення, активно сприяли винищенню усього, що колись складало славу України. Як результат, практично пішли у небуття більшість галузей економіки.

Зараз не люблять про це згадувати, але всього кілька десятиріч тому українське сільськогосподарське машинобудування складало потужний комплекс з майже ста заводів, які виробляли різноманітну техніку – від землеобробляючої до обладнання для кормовиробництва та тваринництва. У 80-ті роки минулого сторіччя із заводських конвеєрів українських машинобудівних підприємств щороку виходило більше 100 тис. тракторів. Сьогодні такі об’єми виробництва важко навіть уявити. Порівняно із 1990 роком загальний рівень виробництва у галузі спав на 87%. Майже у 20 разів скоротився випуск тракторів, практично зупинилося виробництво бурякозбиральних комбайнів, у 17 разів зменшилося виробництво плугів, у 50 – виробництво машин для внесення добрив.

До того ж, разом із занепадом галузі «не при справі» опинилися і численні підприємства сумісних галузей – виробники металопрокату та лакофарбової продукції, гумових виробів, запчастин, а також організації із забезпечення ремонтного обслуговування сільськогосподарської техніки, різноманітні НДІ, інженерно-конструкторські бюро тощо. Не кажучи вже про те, скільки кваліфікованих спеціалістів були змушені «перепрофільовуватися» у двірників, різноробочих, таксистів, замість того, щоб працювати за спеціальністю та приносити реальну користь своїй державі.

Відродження ХТЗ
Тим не менше, незважаючи на всі несприятливі фактори, деякі підприємства галузі таки змогли втриматися «на плаву» і навіть вийти на нову, оптимістичну траєкторію розвитку. Одним із них є Харківський тракторний завод. Підприємство з 80-річною історією за часів незалежності опинилося у вкрай скрутному становищі – так само як і десятки інших колись потужних та прибуткових виробництв. Близько десяти років тому ХТЗ, який колись забезпечував колісними та гусеничними тракторами не тільки увесь Радянський Союз, а й чимало інших країн, змушений був визнати себе банкрутом. Завод ледь животів. Збитки, низька якість продукції, обмежена асортиментна лінійка. Здавалося б, доля підприємства вирішена, і на нього очікує майбутнє його колишніх ділових партнерів. Наприклад, таких як харківський моторобудівний завод «Серп і Молот», на місці якого нині красується черговий чи то бізнес- чи то торгівельно-розважальний центр. Проте, на щастя, до повного знищення підприємства не дійшло.

Спочатку завдяки інвестиціям харківського бізнесмена Олександра Ярославського завод відновив свою життєздатність, почав «реанімувати» виробництво, запустив одразу кілька нових найменувань продукції. І згодом, після зміни власників, почав демонструвати чистий прибуток. А остаточно ситуація почала стабілізуватися з приходом на підприємство нового генерального директора Владислава Губіна. На той час йому ледь виповнилося 39 років, і багато хто розцінював це призначення як черговий етап схеми з ліквідації підприємства. Проте Губін виявився «твердим горішком» і вже за перший рік його керівництва завод вперше після розпаду СРСР продемонстрував чистий прибуток.

У пошуках кадрів

Те, що розвиток багатьох підприємств різних галузей, зокрема і сільськогосподарського машинобудування, у нашій країні відбувається за принципом «порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих» – це об’єктивний факт. Держава не надто опікується цими питаннями. Більше того, усі програми розвитку галузі, що були прийняті та втілювалися за часів незалежності, лише ускладнювали ситуацію. Вітчизняний сільгоспсектор сьогодні вимушений балансувати між двома типами економік – колишньою «совковою» та сучасною ринковою, проте обидві насправді не є дійсними. Щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської техніки з боку держави, все залишається на рівні декларацій. При тому, що конкуренція на внутрішньому ринку, не кажучи вже про зовнішній, є вельми високою. На сьогодні Україна є єдиною європейською країною, яка імпортує 80% сільгосптехніки, що була у вжитку, створюючи тим самим додаткові складності для вітчизняних виробників, замість того, щоб підтримати їх, як це роблять в інших країнах.

На думку гендиректора ХТЗ Владислава Губіна, занепаду вітчизняної машинобудівної та багатьох інших галузей не в останню чергу сприяє і фактор безвідповідальності при призначенні керівників відповідних підприємств. Адже чимало колись потужних заводів перетворилися на купу металобрухту саме через непрофесійне керівництво.

«На сьогодні у нас на відповідальних посадах в країні понад 80% людей – не професіонали. Тому скільки б ми не запрошували спеціалістів з-за кордону для реформування економіки в цілому, залишаючи керівництво на місцях в руках дилетантів, результати будуть негативними. Для майбутнього України вкрай важливо викорінити кумівство. Не можна призначати когось директором, тільки тому що це чийсь родич. Якщо людина на своїй посаді некомпетентна, це має розцінюватися державою як підрив національної економіки», – упевнений генеральний директор ХТЗ.

Антикризовий маркетинг

Одним з найбільш болісних моментів для вітчизняної машинобудівної галузі свого часу став розрив ділових зв’язків, що існували за СРСР. Знищення налагоджених ланцюгів між виробниками техніки і комплектуючих, гарантованих ринків збуту спочатку призвело до певної паніки, а для когось – і до закриття підприємства. Проте згодом виробництва почали вибудовувати нові схеми взаємодії з партнерами. Так, для ХТЗ цей період став певним стимулом не тільки для пошуку нових постачальників та замовників, а й для переосмислення своїх стратегічних завдань. «Ми розуміємо, що співпраця з країнами СНД сьогодні несе певні ризики, тому вважаємо за доцільне більше орієнтуватися на інші ринки. Зараз ми співпрацюємо з постачальниками із Польщі та Туреччини. Щодо виробництва, ми також віддали перевагу європейським партнерам, які почуваються упевнено на зовнішніх ринках, і, крім цього, роблять ставку на інноваційне виробництво. Ми живемо у час глобалізації та потужної конкуренції. І щоб почуватися упевнено у своїй товарній ніші, потрібно постійно розвиватися, рухатися вперед», – пояснює керівник ХТЗ. Стосовно стратегії виходу на зовнішній ринок, ХТЗ перш за все робить ставку на сервісну інфраструктуру. Сервісні центри заводу працюють всюди, де представлена техніка під маркою ХТЗ. Існує спеціальна система кредитування. В Африці така робота ведеться з клієнтами через FAO при підтримці Світового Банку.

До речі, найбільш пріоритетними напрямками для ХТЗ, за словами Владислава Губіна, сьогодні є Азія та Африка, де динаміка попиту на сільськогосподарську техніку, порівняно з Європою, не тільки зберігається на певному рівні, а й демонструє ріст. До того ж, африканський та азійський ринки мають багато спільного з українським як стосовно споживчих переваг, так і в сенсі менш жорсткого технічного регулювання.

Інновації як шлях у майбутнє

Сьогодення Харківського тракторного заводу виглядає досить багатообіцяючим. В розробці перебувають одразу кілька проектів. Перш за все, підприємство планує найближчим часом розширити свою товарну лінійку, яку зараз складають переважно малі колісні трактори потужністю 25-35 л.с., а також великі колісні та гусеничні трактори потужністю 150-280 л.с. Вже на 2016 рік запланований випуск першої партії комбайнів спільно з відомим європейським виробником сільгосптехніки, фінською компанією Sampo Rosenlew. Також на заводі здійснюється збірка дослідної партії тракторів потужністю 360 – 420 л.с., укомплектованих двигунами «Volvo». Наразі вони проходять «обкатку», і, швидше за все, починаючи з осені поточного року, будуть запускатися у серійне виробництво. Перспективною новинкою, безумовно, є трактор ХТЗ-280Т зі мінними ходовими системами – на колісному та гусеничному ходу, випробування якого якраз підходять до свого фінального завершення. Окрім високої маневреності, хороших тяглових якостей, новий трактор також відрізняється від попередників низькими показниками питомого тиску на ґрунт, що робить цю модель надзвичайно актуальною в сучасних умовах. До речі, оцінити робочі якості ХТЗ-280Т, а також ще кількох тракторів виробництва ХТЗ, зокрема потужних тракторів з двигунами 280 л.с. (ХТЗ-280ТQuadtrac) можна буде на DriveRoadShow – спеціальному заході, що відбудеться в рамках II Міжнародного форуму з розвитку фермерства АГРОПОРТ-2015 у Харкові. Під час форуму на демонстраційних полях ХТЗ проходитиме масштабне шоу та перегони за участю сільськогосподарської техніки від різних виробників, зокрема і ХТЗ, і всі машини можна буде побачити не просто на стендах, а й в роботі. Переможець перегонів отримає головних приз – трактор від ХТЗ.

Зрозуміло, що для перспективного розвитку будь-яка компанія має ставити перед собою не тільки поточні, але й масштабні завдання. ХТЗ іде саме таким шляхом. «Стратегія заводу базується на довгострокових трендах розвитку світової економіки, – розповідає Владислав Губін. – А ці тренди виглядають таким чином, що найближчим часом проблема продовольчої безпеки стане більш актуальною, аніж питання світової енергетичної безпеки. Відповідно, фінансові ресурси в усьому світі будуть спрямовуватися на розвиток аграрної промисловості. Автоматично ростиме і попит на сільськогосподарську техніку. Так що, ХТЗ, маємо бути «у формі».


zik.ua