Ринок Китаю. На що може розраховувати український бізнес - Рутицька

21.11.2015

Китай стає одним з основних торгових партнерів України в сфері АПК. Україна намагається збільшити експорт до цієї країни, як кількісно так і якісно.

Зараз Україна та КНР опрацьовує можливість проведення Міжурядової комісії, яка має відбутись в кінці поточного року. Проведення надважливої зустрічі заплановане у столиці України і має на меті вирішення цілого ряду важливих питань, зокрема і в сфері сільського господарства. 

Співпраця у сфері сільського господарства з Китаєм  - надпріорітетний напрямок наших відносин. Адже це потенційно найбільший ринок споживання агропродукції у світі, який кількісно буде тільки рости.

Розвиток економіки Китаю і створення в ньому потужного середнього класу робить цей ринок ще більш перспективним.

Експорт аграрної продукції до КНР за 9 місяців 2015 року становив 1,055 млрд дол. Це в 2,4 разу більше, ніж за аналогічний період минулого року. І ця цифра ще буде рости.

В 2015 році Україна стала головним постачальником кукурудзи до Китаю. Наша країна забезпечила за перше півріччя 90% всього імпорту цієї культури на ринок  КНР. 

Крім того, Україна  збільшила  експорт соняшникової олії та зернових на китайських ринок. Активно йде експорт не лише соняшникова, але й  рапсова та соєва олії. Експорт соєвої олії  на ринок Китаю цього річ вже встановив рекорд - за дев'ять місяців 2015 року вітчизняні виробники експортували 54,1 тис тон на суму 38,5 млн дол.

Натиснути для збільшення

Україна має перспективи розширення української аграрної продукції на ринку КНР. І першим в черзі сільськогосподарської продукції стоїть  український соняшниковий шрот. Це твердий продукт насіння олійних культур, який залишається після вилучення з нього олії в екстракційний спосіб.

Такий залишок використовується для виготовлення високоякісних кормів і є цікавим для китайських виробників. Україна входить до трійки світових лідерів виробництва цього продукту разом з Аргентиною та Росією.

У найближчий час ринок соняшникового шроту Піднебесної може бути відкритий для українських виробників та експортерів. Сьогодні ми вже маємо ряд опрацьованих документів та сертифікатів, які в найближчій перспективі допоможуть українській продукції вийти на новий ринок. Зараз практично фіналізовані документи щодо експорту шроту в Китай.

Ще один вкрай важливий вектор експорту над яким ми працюємо - це  прискорення погодження необхідних документів для відновлення експорту української молочки.  Уже сьогодні дозвіл отримали 18 компаній, і деякі вітчизняні виробники вже провели перші поставки.

Це вкрай важливо не тільки для українських переробників, які втратили ринок Росії і були змушені скоротити виробництво, але й для тваринництва в цілому. Адже попит на українську "молочку" в Китаї стимулює закупівлю молока на підприємствах і у населення, і зможе підняти закупівельні ціни.

Окрім дозволу на експорт соняшникового шроту, ми працюємо в напрямку відкриття ринку для українських ягід, м'яса птиці, інших продуктів.

Щодо першої позиції, то сьогодні опрацьовується запитальник AQSIQ. З українського боку підготовлена вся необхідна аналітична інформація, ведеться переклад документації на англійську та китайську мову. За нашими оцінками, попередня дата, коли ця робота буде зроблена – початок наступного місяця.

Cьогодні немає перешкод, аби продавати у Китай українські вина, кондитерські вироби і цукор. Єдине питання - надійні партнери та відповідні сертифікати якості.

Для китайської сторони дуже важлива адаптація українського законодавства не лише до норм ЄС, але й міжнародних вимог.

Ми наголошували на питаннях, пов'язаних з безпечністю та якістю продукції, забезпеченням належного контролю. Наші партнери підкреслюють, що в разі виконання цих вимог, вони готові працювати по кожній зазначеній товарній групі.

Китай дуже зацікавлений в експорті з України з точки зору гарантування власної продовольчої безпеки.

Вірю, що і в наступному році ми не втратимо темпів росту постачання аграрної продукції до Китаю і розширимо перелік продукції, яка туди постачається.  А це означає, що наші виробники отримають нові стимули для розвитку виробництва і його модернізації.

 

Економічна правда