Скасування спецрежиму справляння ПДВ матиме різноспрямований вплив на окремі групи виробників рослинницької продукції

11.12.2015

Законопроектом «Про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні», підготовленим Міністерством фінансів та опублікованим на сайті відомства 30 листопада 2015 року, передбачено повне скасування спеціального режиму справляння податку на додану вартість із сільгосппідприємств, що функціонував у галузі з 1999 року.

Скасування спецрежиму ПДВ матиме різноспрямований вплив на окремих сільгосптоваровиробників – з огляду на вид та обсяги їх діяльності, а також приналежність до вертикально-інтегрованих структур, зазначив завідувач відділу податково-бюджетної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

За його словами, застосування спеціального режиму справляння ПДВ – «в ув’язці» із невідшкодуванням ПДВ при експорті зернових культур – в останні роки перестало бути вигідним для сільгосппідприємств, що займаються виробництвом переважно експортоорієнтованих зернових культур – пшениці, ячменю, кукурудзи. При поставці зернових культур на експорт через посередника виробники внаслідок невідшкодування ПДВ недотримували до 20% доходів. Такі втрати не покривалися повною мірою за рахунок застосування режиму ПДВ-акумуляції, оскільки останній забезпечував формування лише менш як 10% додаткових фінансових ресурсів.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, для сільгосппідприємств, сконцентрованих переважно на виробництві експортоорієнтованих зернових культур, по яких відсутнє ПДВ-відшкодування при експорті, скасування спецрежиму ПДВ є вигідним і забезпечить формування додаткових доходів у розмірі не менше 3-5% від нинішнього їх рівня, включаючи й ресурси ПДВ-підтримки.

По експортоорієнтованих культурах загалом – крім зернових, це також і технічні культури, при експорті яких ПДВ нині відшкодовується або напряму (соя), або опосередковано (соняшник) – рішення щодо скасування спецрежиму ПДВ при відновленні ПДВ-відшкодування при експорті є практично нейтральним.

Отже, втрати сільгосппідприємств, які вирощують переважно експортоорієнтовані сільгоспкультури – пшеницю, ячмінь, кукурудзу, сою, ріпак та соняшник, будуть незначними, оскільки вони будуть компенсовані відповідним зростанням цін на експортоорієнтовану продукцію. Воно, за оцінками вчених Інституту аграрної економіки, повинно перевищити відповідний приріст власних фінансових ресурсів, що забезпечувався дією спецрежиму справляння ПДВ, зауважив експерт.

Довідка Інституту аграрної економіки

В Україні основними експортоорієнтованими сільгоспкультурами є пшениця, ячмінь, кукурудза, соя, ріпак та соняшник. Вони займають більше 80% у загальній посівній площі сільгосппідприємств, близько 90% – у загальних обсягах доходів сільгосппідприємств від рослинництва, понад 2/3 – у загальних обсягах доходів сільгосппідприємств (без врахування доходів від птахівництва, які отримує незначна кількість сільгосппідприємств).

У майже 80% від загальної чисельності великих та середніх сільгосппідприємств доходи від вирощування зазначених експортоорієнтованих сільгоспкультур займають переважну частку у загальних доходах, а у понад 2/3 від загальної чисельності таких сільгосппідприємств доходи від вирощування цих експортоорієнтованих сільгоспкультур займають понад 75% у загальних доходах.

Отже, понад 75% великих та середніх сільгосппідприємств не понесе суттєвих втрат від скасування спецрежиму справляння ПДВ. Адже вони будуть компенсовані відповідним зростанням цін на експортоорієнтовану продукцію, яка за розрахунками вчених Інституту аграрної економіки, повинна перевищити відповідний приріст власних фінансових ресурсів, які забезпечував спецрежим справляння ПДВ.

В умовах дефіциту державних фінансових ресурсів недоречним виглядає подвійне податкове стимулювання, що здійснюється щодо поставок сої та соняшнику. З одного боку, виробники цих сільгоспкультур залишають ПДВ у своєму розпорядженні, з іншого боку, експортери мають право на відповідне відшкодування з бюджету сум ПДВ, сплачених виробникам. Причому досить часто виробник та експортер можуть входити до складу однієї і тієї ж вертикально інтегрованої структури. Таке подвійне стимулювання порушує конкурентне середовище в аграрній галузі і ставить у привілейоване становище відповідних суб’єктів господарювання, що займаються виробництвом, переробкою та експортом сої та соняшнику, зазначив Леонід Тулуш.

Натомість для сільгосппідприємств, які займаються переважно виробництвом неекспортоорієнтованих видів рослинницької продукції – цукрових буряків, овочів, фруктів, ягід тощо – наслідки від скасування спецрежиму справляння ПДВ будуть більш відчутними і негативно позначаться на рівні їх доходів.

Зазначена продукція характеризується, як правило, підвищеним рівнем доданої вартості, відповідно обсяги ПДВ-підтримки для її виробників є більш відчутними. За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, втрати доходів для відповідних сільгосппідприємств можуть сягати 9-10%. Таким чином, втрата ПДВ-підтримки може обумовити збитковість виробництва окремих видів неекспортоорієнтованої рослинницької продукції, що може спричинити відмову від здійснення такої діяльності із подальшими загрозами для продовольчої безпеки країни, підсумував Леонід Тулуш.



Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки»