Зростай, Україно: 12 здобутків аграрної галузі

24.11.2015

На початку грудня 2015 року минає рівно 12 місяців з часу призначення нової команди Міністерства аграрної політики та продовольства України. Хтось каже, що цього періоду недостатньо для якісного реформування галузі. Інші вважають, що його більш ніж досить, аби можна було відчути ефект від здійснених реформ.

Я прийшов на посаду Міністра із чітким баченням розвитку аграрної галузі та ролі Мінагрополітики у ньому. Наші досягнення та здобутки за цей проміжок часу.

1. Продовольча безпека держави

Як у мирний, так особливо у воєнний час фундаментом забезпечення нормальної життєдіяльності народу є його продовольча безпека. Зустрічаючись із політиками, діячами світового рівня, ми не раз обговорювали це питання.

Завдяки зусиллям вітчизняного АПК вдалося повністю забезпечити продовольчу безпеку населення України на 2015 рік. У дуже складних соціальних, економічних умовах відбувалася посівна 2015 року. У нас було, так би мовити, своє «аграрне АТО» коли аграрії Донеччини, Луганщини проводили посівні роботи під «зливами» куль та гранат.

Попри усі складнощі, посівна завершилася успішно. Зокрема, навіть на підконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей вона була завершена на 99% та 96% відповідно.

На 10 листопада 2015 року зібрали урожай зернових та зернобобових близько 58 млн тонн. При внутрішньому споживанні у 24 млн тонн, нам вдасться гарантувати не лише продовольчу безпеку, але і хороший потенціал для експорту, що означає додаткові валютні надходження до державного бюджету України.

І такі показники у нас не лише по зернових, але і по іншій продовольчій продукції.

2. Дерегуляція

Основне прохання, з яким звертається до нас бізнес, – щоб держава не заважала розвитку підприємництва в Україні. Саме тому було розпочато комплексну реформу з дерегуляції галузі. Усього скасовано 14 дозвільних документів, ветеринарних свідоцтв, сертифікатів якості, в тому числі карантинний сертифікат; 6 ліцензій, скасовано обов’язковість ветеринарного свідоцтва (форми №2), а також запроваджено ще понад 50 інших змін з дерегуляції галузі. Економічний ефект від цих нововведень для бізнесу оцінюється у 5 мільярдів гривень заощаджень. А, за офіційними даними, логістичний ланцюг в агросекторі уже скоротився на 1.5 тижні.

Ми здійснили дерегуляцію виробництва біоетанолу – тепер будь-який завод, що отримає відповідну ліцензію, зможе виробляти біопаливо в Україні.

Наразі Мінагрополітики та народними депутатами України розроблено законопроект, що передбачає скасування ще 22 дозвільних процедур у аграрній галузі.

3. Боротьба з корупцією

Боротьба з корупцією є одним із пріоритетів Мінагрополітики, успіх якої допомагає відновити впевненість вітчизняного та іноземного бізнесу у чесних та прозорих правилах роботи в Україні.

В цілому ми подали понад 100 звернень до правоохоронних органів та максимально сприяємо виявленню та розслідуванню зловживань на підприємствах агросектору. Особливих зусиль з антикорупційної боротьби докладаємо у лісовій та рибній галузях, що протягом десятиліть потерпають від фінансових зловживань.

За останніми даними, оприлюдненими Transparency International Ukraine, наразі аграрна галузь демонструє одні з найкращих показників по рівню зменшення корупції в Україні. Український бізнес оцінює зменшення рівня корупції у сфері сільського господарства з - 0,97 до - 0,69 балів (за шкалою від -5 до +5). Також за останні 6 місяців кількість підприємств, що стикалися з корупцією у галузі зменшилася із 14.4% до 12.9%, що становить найменший показник серед інших сфер економіки.

4. Незалежний аудит та приватизація держпідприємств галузі

Мінагрополітики не повинно бути аграрним квазі-холдингом, що управляє сотнями державних підприємств. Державне управління цим активом є неприроднім та в корені суперечить європейській практиці.

Вперше за всю історію незалежності України було проведено ревізію державних підприємств галузі (471) підпорядкованих Мінагрополітики. За оцінками, сукупний збиток за 2014 рік усіх держпідприємств Мінагрополітики склав 3,5 млрд грн.

Було сформовано перелік підприємств, що підлягатимуть приватизації. Згідно постанови КМУ, 86 належать до сфери управління Мінагрополітики. Ми уже зараз готові передати понад 460 держпідприємств зі своєї сфери управління до Фонду держмайна для приватизації разом із 15% штату Міністерства та бюджетом на його утримання.

В результаті розпаювання земель сільгоспризначення, які належать ДП до 100 тисяч людей зможуть отримати земельні ділянки.

5. Земельні відносини та земельна реформа

У цьому році Міністерством зроблено важливий крок на зустріч вітчизняним аграріям та власникам земель – розробка та прийняття змін до Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі». Вказаними змінами суттєво дерегульовано та спрощено обіг земель сільськогосподарського призначення, забезпечено довгостроковість оренди (мінімальний термін оренди – 7 років) та захист власників земель сільськогосподарського призначення.

Крім вказаних питань пріоритетом залишається вдосконалення та розвиток системи кадастру та реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також інвентаризація та розмежування земель сільськогосподарського призначення державної, комунальної та приватної власності.

Незмінним напрямком руху Міністерства у цій сфері є стимулювання сталого та раціонального землекористування, забезпечення захисту прав на землю та запровадження повноцінного і цивілізованого ринку обігу земель сільськогосподарського призначення.

6. Диверсифікація експорту агропродукції

Раніше часто можна було почути, що український агросектор цілком і повністю залежить від експорту до російського ринку. Проте якщо за 8 місяців 2014 року український експорт до РФ склав $827.6 млн, то за відповідний період поточного року - уже $193.3 млн. Наразі частка Росії у агроекспорті України не перевищує 2%.

Завдяки високій якості та конкурентоспроможності української продукції, нам вдалося суттєво диверсифікувати вітчизняний аграрний експорт. За 8 місяців 2015 року його структура виглядає наступним чином: Азія - 46.9% ($4.2 млрд), ЄС - 25.7% ($2.3 млрд), Африка - 13.7% ($1.2 млрд), СНД – 10,8% ($968 млн ), США - 0.3% ($28.3 млн), інші країни - 2.6% ($238.1 млн).

7. Відкриття нових ринків та розширення експортної номенклатури

2015 рік став роком втілення експортного потенціалу українського агросектору. Нам вдалося відкрити ринок Ізраїлю для вітчизняних підприємств-виробників столових яєць, відновити експорт м’яса та м’ясних продуктів до Молдови, Вірменії, Узбекистану, Киргизії, молочної продукції – до Казахстану. Також ми відкрили ринок Єгипту для виробників курятини, Китаю для 18 виробників молочної продукції.

Наразі тривають відповідні сертифікаційні процедури, що дозволять відкрити Саудівську Аравію для виробників курятини, а також країни ЄС для української продукції насінництва.

8. Гармонізація вітчизняного законодавства до норм ЄС у галузі

Підписуючи Договір про Асоціацію з ЄС Україна взяла на себе ряд зобов’язань, значна частина з яких стосується приведення національного законодавства у відповідність до законодавства Європейського Союзу. Серед загального числа нормативно-правових актів, значна кількість актів стосується сфери АПК.

У рамках розробки Єдиної Комплексної Стратегії Розвитку Сільського Господарства та Сільських Територій в Україні 2015-2020 діяла РОБОЧА ГРУПА 1: «Наближення законодавства України в агропромисловому комплексі до законодавства ЄC», пріоритетними в роботі якої стали питання безпечності харчових продуктів, питання санітарних та фітосанітарних заходів.

До роботи над Стратегією було залучено понад 170 фахівців інституцій громадянського суспільства та міжнародних організацій, таких як World Bank, IFC, USAID, FAO, EIB, OECD, OSCE.

Було прийнято, зокрема, ЗУ “Про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людиною", ЗУ “Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин”, ЗУ щодо інформування споживачів про харчові продукти.

Реформи з дерегуляції такої належать до євроінтеграційних заходів у аграрній галузі України.

9. Аграрні розписки та агрострахування

Важливим питанням для малого та середнього агробізнесу в Україні постає доступ до фінансово-кредитних ресурсів. Умови для кредитування, які наразі пропонують вітчизняні банки, невигідні для підприємців. Тому Мінагрополітики пропонує новий фінансовий інструмент – аграрні розписки, що передбачає отримання коштів під заставу майбутнього урожаю.

У 2014 році відбувся запуск пілотного проекту з аграрних розписок на Полтавщині. Перша аграрна розписка в Україні була видана на 32 тонни соняшникового насіння, за нею послідували наступні.

У рамках пілотного проекту було оформлено 10 аграрних розписок на загальну суму близько 40 мільйонів гривень. До проекту було залучено більш ніж 470 агровиробників, а також 50 нотаріусів пройшли відповідну підготовку.

У вересні до пілотного проекту приєдналися ще 3 області – Вінницька, Черкаська та Харківська. Ми крок за кроком працюємо над тим, щоб уможливити повноцінне запровадження цього ефективного інструменту на решті території держави. Проект аграрних розписок є частиною нашої стратегії із максимального залучення інвестицій до вітчизняного АПК.

Також спільно з IFC працюємо над розробкою нової моделі агрострахування в Україні – доступної, надійної та ефективної.

10. Залучення інвестицій до аграрної галузі України

Протягом січня-червня 2015 року обсяги капітальних інвестицій у сільське, лісове та рибне господарство зросли на 9,6% порівняно з відповідним періодом минулого року і склали майже 9,43 млрд грн. І це у той час, коли загальний обсяг капітальних інвестицій у економіку знизився на 17,5%, у тому числі у промисловості на 28,1%.

Також 2015 рік виявився врожайним на нові інвестиційні проекти у вітчизняному агросекторі. На міжнародних інвест-конференціях серед найбільш привабливих напрямів АПК ми представляємо виробництво біоетанолу, модернізацію зрошувальних систем на Півдні України, розвиток річкової логістики, судноплавства по р.Дніпро та р. Південний Буг, переробну галузь, виробництво продукції з високою часткою доданої вартості, розвиток малого та середнього фермерства, вкладення у лізинг сільгосптехніки, розвиток насінництва та селекції.

Із першого великого бізнес-форуму у Вашингтоні ми привезли інвестиційних домовленостей на близько півмільярда доларів США. На нещодавньому економічному форумі у Німеччині вдалося домовитися із компанією Hermes щодо розблокування фінансової допомоги на кредитування українських фермерів у розмірі 40 млн євро.

Уряди Канади, Ізраїлю, Данії реалізують проекти експертної підтримки молочної, плодоовочевої галузей в Україні.

Із найбільш позитивних новин – реалізація великого інвестпроекту на Одещині – відкриття олійно-екстракційного заводу Allseeds Black Sea, для будівництва якого було залучено понад 200 млн доларів США, частина з яких є коштами європейських інвесторів. Це – величезний здобуток для вітчизняної переробної та олійної галузі зокрема, в якій Україна продовжує лишатися світовим лідером.

11. Рекордний експорт

Україна – лідер у рейтингах світових експортерів: №1 – олії соняшникової, №3 – кукурудзи, №4 – ячменю, №6 – пшениці, №7 - сої, №8 – курятини.

У 2014/2015 маркетинговому році вдалося досягти рекордного експорту зернових за роки незалежності – 34.8 млн тонн. Тож, за останніми даними Міністерства сільського господарства США (USDA), Україна увійшла до трійки світових експортерів зернових після США та ЄС.

У 2015/2016 маркетинговому році плануємо збільшити цей показник до 36 млн тонн зернових.

12. Аграрний сектор – локомотив економіки України

Завдяки усім цим показникам агросектор залишається найбільш динамічною та перспективною галуззю української економіки.

Сільське господарство - експортна галузь №1 в Україні, що забезпечує 14% загального обсягу ВВП.

За 9 місяців 2015 року аграрному сектору вдалося забезпечити обсяг експорту продукції на рівні 10.4 млрд дол. США. Це становить 37% валютних надходжень від експорту всіх товарів.

Дуже важливим фактором є те, що аграрії підтримують позитивне сальдо зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією, яке склало 5,6 млрд доларів. Адже ми виробляємо якісну продукцію, що відповідає світовим стандартам.

Згадані вище досягнення – неможливі без праці кожного окремого аграрія, фермера, виробника, що зранку до ночі трудиться в полі чи на господарстві. Їх робота – те, що надихає команду Мінагрополітики та стимулює до пошуку нових шляхів, методів та інструментів покращення добробуту українського народу.

Розуміючи, наскільки є важливим процвітання аграрної галузі для усієї економіки України, ми не збираємося збавляти обертів роботи над реформуванням агросектору, розширенням міжнародної співпраці, залученням інвестицій до сільського господарства України.



Лівий Берег

Материалы по теме