ДСТУ 3768:200__: Технічні умови - Пшениця

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

 

ПШЕНИЦЯ

Технічні умови

 

ПШЕНИЦА

Технические условия

 

WHEAT

Specifications

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Цей стандарт поширюється на зерно м'якої (Triticum aestivum L.) і твердої пшениці (Triticum durum Desf.), призначене для використовування на продовольчі та непродовольчі потреби і для імпорту та експортування.

1.2 Показники, характеристики та норми якості пшениць за класами викладені у таблицях 1 і 2; обов’язкові вимоги до зерна пшениці, що гарантують безпеку життя і здоров’я людини, тварин та охорони довкілля, викладені у розділах 4 (стан, запах, колір зерна, зараженість шкідниками) і 5.

2        НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:

ДСТУ ISO 712:2007 Зерно і зернопродукти. Визначання вологості (робочий контрольний метод)

ДСТУ 2422-94 Зерно заготівельне і постачальне. Терміни та визначення

ДСТУ 3355-96 Продукція сільськогосподарська рослинна. Методи відбору проб у процесі карантинного огляду та експертизи

ДСТУ 4117-2007 Зерно і продукти його переробки. Визначення показників якості методом інфрачервоної спектроскопії

ДСТУ 4233–2003 Зернові культури. Визначення об’ємної щільності, так званої «маси на гектолітр». (Контрольний метод) (ISO 7971:1986, MOD)

ДСТУ 4234–2003 Зернові культури. Визначення об’ємної щільності, так званої «маси на гектолітр». Частина 2. Робочий метод (ISO 7971‑2:1995, MOD)

ДСТУ ЕN 12955-2001 Продукти харчові. Визначення афлатоксину — В1 та суми афлатоксинів В1, В2, G1 та G2 у зернових культурах, фруктах з твердою шкіркою та похідних від них продуктах. Метод високоефективної рідинної хроматографії за допомогою постколонкової дериватизації та очищання на імунній колонці

ДСТУ ISO 13690-2003 Зернові культури. Відбір проб

ДСТУ ЕN ІSО 15141-1-2001 Продукти харчові. Визначення охратоксину А у зерні та продуктах із зернових культур. Частина 1. Метод високоефективної рідинної хроматографії з очищанням силікагелем

ДСТУ ЕN ІSО 15141-2-2001 Продукти харчові. Визначення охратоксину А у зерні та продуктах із зернових культур. Частина 2. Метод високоефективної рідинної хроматографії з очищанням бікарбонатом

ГОСТ 10840-64 Зерно. Методы определения натуры (Зерно. Методи визначення натури)

ГОСТ 10846-91 Зерно и продукты его переработки. Метод определения белка (Зерно і продукти його переробляння. Метод визначання білка)

ГОСТ 10967-90 Зерно. Методы определения запаха и цвета (Зерно. Методи визначання запаху і кольору)

ГОСТ 10987-76 Зерно. Методы определения стекловидности (Зерно. Методи визначання скловидності)

ГОСТ 13496.11-74 Зерно. Метод определения содержания спор головневых грибов (Зерно. Метод визначання вмісту спор сажкових грибів)

ГОСТ 13586.3-83 Зерно. Правила приемки и методы отбора проб (Зерно. Правила приймання і методи відбирання проб)

ГОСТ 13586.4-83 Зерно. Методы определения зараженности и поврежденности вредителями (Зерно. Методи визначання зараженості і пошкодженості шкідниками)

ГОСТ 13586.5-93 Зерно. Метод определения влажности (Зерно. Метод визначання вологості)

ГОСТ 24104-88 Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия (Ваги лабораторні загальної призначеності і зразкові. Загальні технічні умови)

ГОСТ 25706-83 Лупы. Типы, основные параметры. Общие технические требования (Лупи. Типи, основні параметри. Загальні технічні вимоги)

ГОСТ 26929-94 Сырье и продукты пищевые. Подготовка проб. Минерализация для определения содержания токсичных элементов. (Сировина і продукти харчові. Готування проб. Мінералізація для визначання вмісту токсичних елементів)

ГОСТ 26927-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения ртути (Сировина і продукти харчові. Методи визначання ртуті)

ГОСТ 26930-86 Сырье и продукты пищевые. Метод определения мышьяка (Сировина і продукти харчові. Методи визначання арсену)

ГОСТ 26931-86 Сырье и продукты пищевые. Методи определения меди (Сировина і продукти харчові. Методи визначання міді)

ГОСТ 26932-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения свинца (Сировина і продукти харчові. Методи визначання свинцю)

ГОСТ 26933-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения кадмия (Сировина і продукти харчові. Методи визначання кадмію)

ГОСТ 26934-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения цинка (Сировина і продукти харчові. Методи визначання цинку)

ГОСТ 27676-88 Зерно и продукты его переработки. Метод определения числа падения (Сировина і продукти харчові. Метод визначання числа падання)

ГОСТ 28666.1-90 (ИСО 6639/1-86) Зерновые и бобовые. Определение скрытой зараженности насекомыми. Часть 1. Общие положения (Зернові і бобові. Визначання прихованої зараженості комахами. Частина 1. Загальні положення)

ГОСТ 28666.2-90 (ИСО 6639/2-86) Зерновые и бобовые. Определение скрытой зараженности насекомыми. Часть 2. Отбор проб (Зернові і бобові. Визначання прихованої зараженості комахами. Частина 2. Відбирання проб)

ГОСТ 28666.3 (ИСО 6639/3-86)-90 (ИСО 6639/3-86) Зерновые и бобовые. Определение скрытой зараженности насекомыми. Часть 3. Контрольний метод (Зернові і бобові. Визначання прихованої зараженості комахами. Частина 3. Контрольний метод)

ГОСТ 28666.4 -90 (ИСО 6639/4-87) Зерновые и бобовые. Определение скрытой зараженности насекомыми. Часть 4. Ускоренные методы (Зернові і бобові. Визначання прихованої зараженості комахами. Частина 4. Прискорені методи)

ГОСТ 29143-91 (ИСО 712-85) Зерно и зернопродукты. Определение влажности (рабочий контрольний метод) (Зерно і зернопродукти. Визначання вологості (робочий контрольний метод)

ГОСТ 29144-91 (ИСО 711-85) Зерно и зернопродукты. Определение влажности (базовый контрольний метод) (Зерно і зернопродукти. Визначання вологості (базовий контрольний метод)

ГОСТ 30483-97 Зерно. Методы определения общего и фракционного содержания сорной и зерновой примесей; содержания мелких зерен и крупности; содержания зерен пшеницы, поврежденных клопом-черепашкой; содержания металломагнитной примеси. (Зерно. Методи визначан­ня загального і фракційного вмісту смітної і зернової домішок; вміст дрібних зерен і крупності; вміст зерен пшениці, пошкоджених клопом-черепашкою; вміст металомагнітної домішки)

ГОСТ 30498-97 (ИСО 3093-82) Зерновые культуры. Определение числа падения (Культури зернові. Визначання числа падання).

ГОСТ 30538–97 Продукты пищевые. Методика определения токсичных элементов атомно–эмиссионным методом (Продукти харчові. Методика визначення токсичних елементів атомно-емісійним методом)

ДСТУ ИСО 21415- 1: 2006 „Пшениця та пшенична мука. Вміст клейковини. Частина1. Визначення вмісту клейковини ручним методом” 1)

ДСТУ ИСО 21415-2:2006 „Пшениця та пшенична мука. Вміст клейковини. Частина 2. Визначення вмісту клейковини механічним методом” 2)

3        ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять подано згідно з ДСТУ 2422, а також:

Домішки

Домішки органічного і неорганічного походження, які поділяються на смітні та зернові, сажкове зерно, зерно, уражене клопом-черепашкою, і впливають на якість зерна пшениці в залежності від його цільового використання.

 

3.1 Зернова домішка:

3.1.1 бите зерно

Зерно з частково відкритим ендоспермом або з втраченим зародком в результаті механічної дії 

 

3.1.2 дрібне (щупле) зерно

Зерна, ушкоджені морозом та недозрілі (зелені), а також зерно, яке проходить крізь сито з отворами розміром 2,0 x 20 мм для м'якої пшениці (1,9 x 20 мм для твердої пшениці)

 

3.1.3 проросле зерно

Зерно, в якого корінець або росток вийшов за межі оболонки та зерно із втраченим корінцем і ростком, але деформовано з явно зміненим кольором оболонки навколо зародка

 

3.1.4 ушкоджене зерно

Зерно із зміненим кольором оболонки внаслідок сушіння або досушування та здоровим ендоспермом, колір якого не зазнав змін

______________________________________

пр.ДСТУ  1), 2) - на розгляді

 

3.1.5 зерно, пошкоджене шкідниками

Зерно, поїдене шкідниками незалежно від ступеню його ушкодження

 

3.1.6 зерна інших злакових культур

Цілі та ушкоджені зерна жита, тритикале, ячменю, що відповідно до стандартів на ці культури, не віднесено за характером їхніх ушкоджень до смітної домішки

 

3.1.7 зерна із забарвленим зародком (для мякої пшениці)

Зерно із забарвленою у коричневий чи коричнево-чорний колір оболонкою в області зародка,  з нормальним та непророслим зародком

Примітка: Зерно із забарвленим зародком приймають до уваги тільки в тому випадку, коли його вміст перевищує 8%. В цьому випадку вираховують різницю між фактичним вмістом такого зерна та межею у 8%.

 

3.2 Смітна домішка:

3.2.1 мінеральна домішка

Домішка мінерального походження (пісок, грудочки землі, галька тощо)

 

3.2.2 органічна домішка

Домішки рослинного походження (частинки стебел, листків, колосся, остюки, плівки тощо), рештки шкідників зерна, насіння неотруйних дикорослих та інших культурних рослин, крім незіпсованих зерен жита, тритикале та ячменю

 

3.2.3 шкідлива домішка

Домішки рослинного походження, які можуть бути шкідливі для здоров’я людини і тварин (сажка, ріжки, шкідливе та токсичне насіння).

 

3.2.4 зіпсоване зерно

Зерно з ознаками гнилі, плісняви, борошнистої роси, бактеріальних чи інших уражень; із зміненим кольором оболонки від жовто-сірого до коричнево-чорного та із зіпсованим ендоспермом, які змінили свій колір, внаслідок самозігрівання або занадто сильного нагрівання під час сушки (досушування).

До зіпсованого також відносять фузаріозне зерно - зерно, уражене грибами роду фузаріум, білувате, крейдяне із повною втратою блиску, іноді з плямами оранжево-рожевого кольору, зморщене, нежиттєздатне

 

3.3 Зерна, уражені клопом-черепашкою

Зерна з наявністю на поверхні слідів уколу у вигляді темної крапки, навколо якої утворюється чітко окреслена світло-жовта пляма округлої або неправильної форми; зерна з наявністю на поверхні такої ж плями в межах якої є вдавленість або зморшки без слідів уколу; зерна з наявністю такої ж плями на зародку без вдавленості або зморшок і без слідів уколу; у всіх випадках консистенція під плямою крихка і борошниста

 

3.4 Сажкове зерно

Зерно, у якого забруднена борідка, боріздка або частини поверхні спорами сажки, що визначають спочатку візуально, а в разі потреби підтверджують мікологічною експертизою

 

3.5 Основне зерно, смітна і зернова домішка

3.5.1 До основного зерна пшениці відносять:

§                       цілі та ушкоджені зерна пшениці, що за характером ушкоджень не віднесені до зернової і смітної домішок.

3.5.2 До зернової домішки пшениці відносять:

§                       зерна пшениці дрібні (щуплі), пророслі, ушкоджені, із забарвленим зародком (для м’якої пшениці), биті та пошкоджені  шкідниками  незалежно від характеру та розміру їхніх ушкоджень;

§                       цілі та ушкоджені зерна жита, тритикале, ячменю, що відповідно до стандартів на ці культури не віднесено за характером їхніх ушкоджень до смітної домішки.

§                       зерна і насіння інших культурних рослин в межах зернової домішки в 7 класі

3.5.3 До смітної домішки пшениці відносять:

§                       прохід крізь сито з розміром вічок 1,0 х 20 мм, який відносять до мінеральної домішки;

§                       у залишку на ситі з діаметром вічок 1 мм або з розміром вічок 1,0 х 20 мм:

- мінеральну, органічну та шкідливу домішки; зіпсовані зерна пшениці, жита, тритикале, ячменю;

- частини зерен пшениці, жита, тритикале, ячменю з повністю виїденим ендоспермом;

- зерна і насіння інших культурних рослин,крім не незіпсованих зерен пшениці, жита, тритикале, ячменю.<span style="FONT-FAMILY: Verdana; COLOR: red; mso-ansi-language: UK; mso-bidi-font-family: 'Times New Roman'" lan