Закон Украины "О семенах и посадочном материале"

                    З А К О Н   У К Р А Ї Н И 

                 Про насіння і садивний матеріал 

      ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 13, ст.92 ) 

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами 
  N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19, 
                                                           ст.267 
  N 1759-VI ( 1759-17 ) від 15.12.2009, ВВР, 2010, N  9, ст.76 } 
 

     Цей Закон    містить    основні   положення,   що   регулюють 
виробництво,  реалізацію  та  використання  насіння  і   садивного 
матеріалу сільськогосподарських, лісових, квітково-декоративних, а 
також лікарських рослин,  на які затверджено  державні  стандарти, 
визначають   правові  відносини  між  виробниками  та  споживачами 
насіння і садивного матеріалу та охороняють їх права. 

                            Розділ I 

                        ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 

     Стаття 1. Визначення термінів 

     У цьому Законі наведені нижче  терміни  вживаються  в  такому 
значенні: 

     насіння -    органи    рослин,   які   використовуються   для 
розмноження; 

     садивний (посадковий) матеріал - рослини та  їх  частини,  що 
вважаються придатними для відтворення цілісних рослин; 

     насінництво та  розсадництво  -   галузь   рослинництва,   що 
займається  розмноженням відповідно насіння і садивного матеріалу, 
збереженням  і  поліпшенням  їх  сортових,  посівних  і  врожайних 
якостей  (властивостей),  а  також здійснює сортовий та насіннєвий 
контроль; 

     первинні ланки   насінництва   і   розсадництва  -  посіви  і 
насадження розсадників добору і розмноження визнаного сорту. 

     Категорії насіння: 

     оригінальне насіння - насіння  первинних  ланок  насінництва, 
яке   реалізують  для  подальшого  його  розмноження  і  отримання 
елітного насіння; 

     елітне насіння   -   насіння,   отримане   від   послідовного 
розмноження  оригінального  насіння  в елітно-насінницьких й інших 
господарствах,  занесених до Державного реєстру виробників насіння 
і садивного матеріалу; 

     репродукційне насіння   -   насіння   першої   та   наступних 
репродукцій. 

    До насіння  зазначених  категорій  прирівнюється  відповідний 
садивний матеріал картоплі,  винограду,  плодових,  горіхоплідних, 
ягідних,  декоративних,  лікарських, лісових культур з урахуванням 
особливостей їх розмноження. 

     Партія насіння  і  садивного  матеріалу  - будь-яка кількість 
однорідного за якістю насіння і садивного матеріалу,  якість  яких 
засвідчується відповідним документом; 

     сортові якості  -  сукупність  показників,  що характеризують 
належність насіння до відповідного сорту; 

     посівні якості - сукупність  показників  якості  насіння,  що 
характеризують його придатність до посіву; 

     сортова чистота  - відношення числа стебел основного сорту до 
загальної кількості розвинених стебел цієї культури; 

     кондиційне насіння - насіння, сортові та посівні якості якого 
відповідають вимогам нормативних документів; 

     некондиційне насіння - насіння,  що не відповідає за якісними 
показниками вимогам нормативних документів; 

     система насінництва    та     розсадництва     -     комплекс 
взаємопов'язаних організаційних, наукових і агротехнічних заходів, 
спрямованих   на   забезпечення   виробництва,    реалізації    та 
використання  насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських, 
лісових, квітково-декоративних, а також лікарських рослин; 

     Реєстр сортів  рослин  України  -  Державний  реєстр   сортів 
рослин, придатних для поширення в Україні; 

     Державний реєстр  виробників  насіння і садивного матеріалу - 
перелік суб'єктів насінництва та розсадництва,  яким надано  право 
виробляти та реалізовувати насіння і садивний матеріал; 

     маркування насіння  - умовне позначення,  слово,  торговельна 
марка,  символ або малюнок,  розміщені на упаковці, прикріплені до 
неї, вкладені в середину; 

     апробація (польова   апробація)   -  оцінка  якості  сортових 
посівів і насаджень; 

     сортовий контроль  -  діяльність  щодо  визначення   сортової 
чистоти,  встановлення  належності  насіння  і садивного матеріалу 
сільськогосподарських,  лісових,  квітково-декоративних,  а  також 
лікарських  рослин до відповідного сорту рослин методом проведення 
апробації посівів і насаджень, ґрунтового контролю і лабораторного 
сортового контролю; 

     насіннєвий контроль  -  державний  і  внутрішньогосподарський 
контроль за сортовими та посівними якостями  насіння  і  садивного 
матеріалу; 

     ґрунтовий контроль  -  діяльність  щодо  визначення  сортової 
чистоти,  зараженості насіння хворобами, а також ступеня чоловічої 
стерильності  у  стерильних  аналогів  сортів,  ліній  та  простих 
міжлінійних гібридів, що проводиться шляхом висіву насіння в ґрунт 
з наступною оцінкою рослин; 

     лабораторний сортовий   контроль  -  встановлення  належності 
насіння  до  відповідного  сорту  і  визначення  сортової  чистоти 
насіння шляхом проведення лабораторного аналізу; 

     страховий насіннєвий    фонд   -   недоторканий,   періодично 
відновлюваний запас насіння в господарствах на випадок неврожаю чи 
стихійного лиха; 

     державний резервний    насіннєвий    фонд   -   насіння   для 
забезпечення районів,  що не виробляють власного насіння або мають 
обмежені можливості його виробництва; 

     сільськогосподарські рослини   -  зернові,  кормові,  олійні, 
ефіроолійні,  технічні,  прядивні,  овочеві,  лікарські, квіткові, 
плодові,  ягідні рослини, виноград, картопля, які використовуються 
в сільськогосподарському виробництві; 

     лісові рослини   -   лісові   дерева   і    чагарники,    які 
використовуються в лісовому господарстві; 

     квітково-декоративні рослини    -   квіти,   газонні   трави, 
цибулини,  клубнецибулини,   саджанці,   живці,   мікрочеренки   і 
мікророслини  тощо,  які використовуються в квітково-декоративному 
виробництві; 

     лікарські рослини - дикорослі та  культурні  рослини  або  їх 
частини (насіння,  бруньки, квіти, плоди, стебла, кореневища), які 
використовуються   в   медицині   для   виготовлення    лікарських 
препаратів; 

     паспорт -  документ,  що засвідчує право на внесення суб'єкта 
господарювання  до  Державного  реєстру   виробників   насіння   і 
садивного матеріалу; 

     сертифікат на  насіння  -  документ,  що засвідчує сортові та 
посівні якості насіння і садивного матеріалу. 

     Стаття 2. Об'єкти насінництва та розсадництва 

     До об'єктів насінництва та розсадництва згідно з цим  Законом 
належать: 

     сорт рослин (клон, лінія, гібрид, популяція, сортосуміш); 

     насіння і садивний матеріал; 

     насінницькі посіви та насадження. 

     Стаття 3. Суб'єкти насінництва та розсадництва 

     До суб'єктів  насінництва та розсадництва належать фізичні та 
юридичні  особи,  яким  надано   право   займатися   виробництвом, 
реалізацією   та   використанням  насіння  і  садивного  матеріалу 
відповідно до законодавства України. 

     Стаття 4. Законодавство України про насіння і садивний 
               матеріал 

     Законодавство України   про   насіння   і  садивний  матеріал 
складається з цього Закону,  Закону України "Про охорону  прав  на 
сорти рослин" ( 3116-12 ),  інших  законів  та  нормативних актів, 
прийнятих відповідно до них. 

                            Розділ II 

             ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ НАСІННИЦТВА 
                         ТА РОЗСАДНИЦТВА 

     Стаття 5. Органи, що здійснюють державне управління в галузі 
               насінництва та розсадництва 

     Державне управління  в  галузі  насінництва  та  розсадництва 
здійснюють  Кабінет  Міністрів  України,  спеціально уповноважений 
центральний орган виконавчої влади  з  питань  аграрної  політики, 
спеціально  уповноважений  центральний  орган  виконавчої  влади з 
питань лісового господарства, спеціально уповноважений центральний 
орган  виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства 
та їх територіальні органи відповідно до своїх повноважень. 

     Стаття 6. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі 
               насінництва та розсадництва 

     До повноважень    Кабінету   Міністрів   України   в   галузі 
насінництва та розсадництва належить: 

     забезпечення проведення  державної  політики  та  організація 
здійснення   державного   контролю   в   галузі   насінництва   та 
розсадництва; 

     координація роботи   спеціально   уповноважених   центральних 
органів виконавчої влади в галузі насінництва та розсадництва; 

     забезпечення розроблення    і   виконання   загальнодержавних 
програм розвитку насінництва та розсадництва; 

     видання в  межах  повноважень  нормативно-правових  актів   з 
питань насінництва та розсадництва і контроль за їх виконанням; 

     державна підтримка  розвитку  насінництва  та  розсадництва і 
державне регулювання ринку насіння; 

     організація міжнародного співробітництва з питань насінництва 
та розсадництва. 
 

     Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади з 
               питань аграрної політики у сфері 
               сільськогосподарського насінництва та розсадництва 

     До повноважень центрального органу виконавчої влади з  питань 
аграрної  політики  у  сфері сільськогосподарського насінництва та 
розсадництва належить: 

     забезпечення реалізації   державної    політики    у    сфері 
сільськогосподарського насінництва та розсадництва; 

     здійснення державного  управління  та  державного  контролю в 
насінництві та розсадництві; 

     розроблення та  організація   виконання   державних   програм 
розвитку селекції, насінництва та розсадництва; 

     видання нормативно-правових     актів    щодо    виробництва, 
реалізації  та  використання   насіння   і   садивного   матеріалу 
відповідно до закону; 

     забезпечення формування   державного  резервного  насіннєвого 
фонду,  страхових  насіннєвих  фондів  і  контроль  за  ефективним 
використанням цих фондів; 

     ведення Державного  реєстру  виробників  насіння  і садивного 
матеріалу; 

     організація та координація  діяльності  державних  насіннєвих 
інспекцій; 

     забезпечення проведення   сертифікації  насіння  і  садивного 
матеріалу  сільськогосподарських  рослин  відповідно  до  порядку, 
затвердженого   спеціально   уповноваженим   центральним   органом 
виконавчої  влади   з   питань   стандартизації,   метрології   та 
сертифікації; 

     координація діяльності підприємств,  пов'язаної з проведенням 
державного випробовування сортів сільськогосподарських рослин; 

     сприяння розвитку ринку насіння і садивного матеріалу; 

     здійснення державного   контролю   за    дотриманням    вимог 
законодавства    про    насіння   і   садивний   матеріал,   інших 
нормативно-правових актів суб'єктами насінництва та розсадництва; 

     участь у міжнародному співробітництві з питань насінництва та 
розсадництва,  а  також  виконання міжнародних договорів України у 
цій сфері. 

     Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади з 
               питань лісового господарства у сфері лісового 
               насінництва та розсадництва 

     До повноважень центрального органу виконавчої влади з  питань 
лісового господарства у сфері лісового насінництва та розсадництва 
належить: 

     забезпечення реалізації   державної   політики   в   лісовому 
насінництві та розсадництві; 

     організація і  планування діяльності лісонасіннєвих інспекцій 
та здійснення заходів щодо їх  науково-технічного  та  соціального 
розвитку; 

     забезпечення перевірки  лісового  насіння  на посівні якості, 
фіто-  і  ентомозараженість  та  видача  відповідних   документів, 
встановлених законодавством; 

     організація ведення   державного  обліку  об'єктів  постійної 
лісонасіннєвої бази; 

     створення системи   зонального   лісового   насінництва    та 
розсадництва; 

     забезпечення відповідно  до закону організації та контролю за 
виробництвом,   розмноженням,    збереженням,    реалізацією    та 
використанням лісового насіння і садивного матеріалу; 

     забезпечення сертифікації   лісового   насіння   і  садивного 
матеріалу  відповідно   до   порядку,   затвердженого   спеціально 
уповноваженим   центральним  органом  виконавчої  влади  з  питань 
стандартизації, метрології та сертифікації; 

     здійснення державного      контролю      за       дотриманням 
лісокористувачами  та  іншими  суб'єктами господарської діяльності 
усіх  форм  власності,  які  ведуть  заготівлю  лісового   насіння 
посівного призначення,  вимог законодавства про насіння і садивний 
матеріал; 

     участь у міжнародному співробітництві з  питань  виробництва, 
реалізації та використання лісового насіння і садивного матеріалу. 

     Стаття 9. Повноваження центрального органу виконавчої влади з 
               питань житлово-комунального господарства у сфері 
               квітково-декоративного насінництва та розсадництва 

     До повноважень  центрального органу виконавчої влади з питань 
житлово-комунального господарства у  сфері  квітково-декоративного 
насінництва та розсадництва належить: 

     реалізація науково-технічної,  соціально-економічної політики 
у цій сфері діяльності; 

     організація діяльності    квітково-декоративних    насіннєвих 
інспекцій; 

     участь у   розробленні   та   виконання   державних   програм 
озеленення та квітникарства населених  пунктів  України,  розвитку 
квітково-декоративного насінництва та розсадництва; 

     створення системи      зонального      квітково-декоративного 
насінництва та розсадництва; 

     забезпечення відповідно до закону організації та контролю  за 
виробництвом,    розмноженням,    збереженням,    реалізацією   та 
використанням   квітково-декоративного   насіння    і    садивного 
матеріалу, поліпшенням їх сортових, посівних і врожайних якостей; 

     забезпечення сертифікації  квітково-декоративного  насіння  і 
садивного   матеріалу   відповідно   до   порядку,   затвердженого 
спеціально  уповноваженим  центральним  органом виконавчої влади з 
питань стандартизації, метрології та сертифікації; 

     здійснення державного  контролю  за  дотриманням   суб'єктами 
господарювання  усіх форм власності у сфері квітково-декоративного 
насінництва та розсадництва  вимог  законодавства  про  насіння  і 
садивний матеріал; 

     участь у  міжнародному  співробітництві з питань виробництва, 
реалізації  та  використання  квітково-декоративного   насіння   і 
садивного матеріалу. 

                            Розділ III 

               СИСТЕМА НАСІННИЦТВА ТА РОЗСАДНИЦТВА 

     Стаття 10. Організація системи насінництва та розсадництва 

     Система насінництва  та  розсадництва  складається  з   ланок 
оригінального,   елітного   і   репродукційного   насінництва   та 
розсадництва,  страхових  і  державного   резервного   насіннєвого 
фондів. 

     Особливості виробництва насіння і садивного матеріалу окремих 
сільськогосподарських    рослин    або    їх    груп,     лісових, 
квітково-декоративних,  а також лікарських рослин ураховуються під 
час  створення  систем  їх   насінництва   та   розсадництва,   що 
регулюються  відповідними  нормативно-правовими актами  спеціально 
уповноваженого  центрального  органу  виконавчої  влади  з  питань 
аграрної політики України,  спеціально уповноваженого центрального 
органу виконавчої влади з питань  лісового  господарства  України, 
спеціально  уповноваженого  центрального органу виконавчої влади з 
питань житлово-комунального господарства України. 

     Стаття 11. Наукове забезпечення насінництва та розсадництва 

     Наукове забезпечення насінництва та  розсадництва  здійснюють 
Українська  академія  аграрних  наук,  Національна  академія  наук 
України,  інші науково-дослідні установи,  наукові організації  та 
фізичні  особи,  які  займаються  науковими  дослідженнями у сфері 
насінництва та розсадництва,  а також наукові  організації  та  їх 
дослідні господарства, що діють у системі вищої професійної освіти 
у даній сфері, відповідно до їх компетенції, а саме: 

     проводять наукові дослідження з питань сортовивчення; 

     організовують вирощування   та   реалізацію    оригінального, 
елітного   насіння  і  садивного  матеріалу  сільськогосподарських 
рослин; 

     забезпечують прискорене   розмноження   та   впровадження   у 
виробництво нових перспективних сортів рослин; 

     розробляють нові  технології вирощування та обробки насіння і 
садивного матеріалу; 

     розробляють із зацікавленими  органами  виконавчої  влади  та 
суб'єктами господарювання методики виробництва насіння і садивного 
матеріалу,  інші нормативно-правові  документи,  що  регламентують 
галузь насінництва та розсадництва; 

     співпрацюють з науковими установами інших держав. 

     Стаття 12. Страхові насіннєві фонди 

     Створення страхового  насіннєвого  фонду  є  обов'язковим для 
всіх виробників насіння. 

     Страхові насіннєві    фонди    оригінального,    елітного   і 
репродукційного  насіння   створюються   відповідними   суб'єктами 
насінництва   в  обсягах,  передбачених  спеціально  уповноваженим 
центральним органом виконавчої влади з питань  аграрної  політики. 
Поновлення страхових насіннєвих фондів проводиться щорічно. 

     Використання насіння   страхових   насіннєвих  фондів  не  за 
призначенням у межах строків,  визначених спеціально уповноваженим 
органом  виконавчої  влади  з  питань  аграрної  політики України, 
забороняється. 

     Витрати на зберігання страхового насіннєвого фонду суб'єктами 
насінництва  та  розсадництва  відшкодовуються  за  рахунок коштів 
Державного бюджету України. 

     Стаття 13. Державний резервний насіннєвий фонд 

     Державний резервний   насіннєвий   фонд    створюється    для 
забезпечення  насінням районів,  що не виробляють власного насіння 
або мають обмежені можливості його виробництва, надання допомоги у 
разі  знищення  або  пошкодження  насінницьких  посівів  внаслідок 
стихійного лиха,  забезпечення  сортовідновлення,  сортозаміни  та 
реалізації насіння за міжнародними договорами. 

     Обсяги формування  державного  резервного  насіннєвого  фонду 
щодо насіння сільськогосподарських рослин визначаються  спеціально 
уповноваженим   центральним  органом  виконавчої  влади  з  питань 
аграрної політики України (насіння  лісових  рослин  -  спеціально 
уповноваженим   центральним  органом  виконавчої  влади  з  питань 
лісового  господарства  України,   насіння   квітково-декоративних 
рослин  -  спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої 
влади  з  питань  житлово-комунального  господарства  України)   і 
затверджуються  Кабінетом  Міністрів України.  Заготівля насіння в 
державний резервний насіннєвий фонд  здійснюється  на  контрактній 
основі,  а  також за рахунок імпорту.  Формування партій насіння з 
товарного зерна забороняється. 

     Заготівлю насіння  сільськогосподарських  рослин  у державний 
резервний  насіннєвий  фонд   і   його   зберігання   забезпечують 
підприємства    та    організації    за    дорученням   спеціально 
уповноваженого  центрального  органу  виконавчої  влади  з  питань 
аграрної  політики  України  (насіння  лісових рослин - спеціально 
уповноваженого  центрального  органу  виконавчої  влади  з  питань 
лісового   господарства   України,  насіння  квітково-декоративних 
рослин - спеціально уповноваженого центрального органу  виконавчої 
влади  з  питань  житлово-комунального  господарства  України)  за 
рахунок коштів Державного бюджету України. 

     Стаття 14. Право на виробництво та  використання   насіння  і 
                садивного матеріалу 

     Суб'єкти насінництва     та    розсадництва    мають    право 
розмножувати,  заготовляти,   реалізовувати   та   використовувати 
насіння   і   садивний  матеріал  сортів  рослин  (клонів,  ліній, 
гібридів),  якщо  їх  виробничі  умови  відповідають  атестаційним 
вимогам,  що  встановлюються  спеціально уповноваженим центральним 
органом виконавчої влади з питань аграрної політики  України  (для 
лісового  насіння  -  спеціально уповноваженим центральним органом 
виконавчої влади  з  питань  лісового  господарства  України,  для 
квітково-декоративного    насіння   -   спеціально   уповноваженим 
центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального 
господарства України) відповідно до його компетенції. 

     Право на  виробництво та реалізацію оригінального та елітного 
насіння  надається  суб'єктам  насінництва  та   розсадництва   за 
наслідками    атестації,   проведеної   спеціально   уповноваженим 
центральним органом виконавчої влади з  питань  аграрної  політики 
України,  спеціально  уповноваженим центральним органом виконавчої 
влади  з  питань   лісового   господарства   України,   спеціально 
уповноваженим   центральним  органом  виконавчої  влади  з  питань 
житлово-комунального господарства України  за  участю  Української 
академії аграрних наук, суб'єктів насінництва та розсадництва. 

     Право на  виробництво та реалізацію репродукційного насіння і 
садивного  матеріалу,   гібридів   першого   покоління   надається 
спеціалізованим   насінницьким   і   розсадницьким  господарствам, 
фермерським  господарствам  та  іншим  суб'єктам   насінництва   і 
розсадництва   за   наслідками  атестації,  проведеної  спеціально 
уповноваженими  органами  виконавчої  влади  з   питань   аграрної 
політики Автономної Республіки Крим і областей за участю суб'єктів 
насінництва і розсадництва. 

     Порядок проведення   атестації   затверджується    спеціально 
уповноваженим   центральним  органом  виконавчої  влади  з  питань 
аграрної політики України. 

     Суб'єкти насінництва  та  розсадництва,  що   за   наслідками 
атестації  одержали паспорт на виробництво та реалізацію насіння і 
садивного   матеріалу   відповідних   категорій,   заносяться   до 
Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу,  який 
веде спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з 
питань аграрної політики України. 

     Положення про Державний реєстр виробників насіння і садивного 
матеріалу  затверджується  спеціально  уповноваженим   центральним 
органом виконавчої влади з питань аграрної політики України. 

     Суб'єкти насінництва   і  розсадництва,  що  не  занесені  до 
Державного реєстру виробників насіння і  садивного  матеріалу,  не 
мають права виробляти насіння і садивний матеріал для реалізації. 

     Стаття 15. Права та обов'язки виробників насіння і садивного 
                матеріалу 

     Виробники насіння і садивного матеріалу мають право: 

     вимагати відшкодування  завданих  збитків  від   перехресного 
запилення   рослин   вирощуваного  сорту  іншим  сортом  внаслідок 
невиконання сусіднім виробником умов  укладеного  з  ним  договору 
щодо розміщення посівів перехреснозапильників; 

     звертатися до  спеціально  уповноважених  органів  виконавчої 
влади з питань аграрної політики, спеціально уповноважених органів 
виконавчої   влади  з  питань  лісового  господарства,  спеціально 
уповноважених    органів     виконавчої     влади     з     питань 
житлово-комунального господарства та органів державного контролю в 
насінництві  та  розсадництві  та  до  суду у разі порушення прав, 
наданих їм цим Законом. 

     Виробники насіння і садивного матеріалу зобов'язані: 

     укладати ліцензійні  договори на використання сортів рослин з 
власниками сорту відповідно до Закону України "Про охорону прав на 
сорти рослин" ( 3116-12 ); 

     вирощувати насіння  і  садивний  матеріал  згідно  з обсягом, 
визначеним договором; 

     створювати страхові насіннєві  фонди  в  обсягах,  визначених 
статтями 12, 13 цього Закону; 

     додержувати технологічних  і  методичних вимог насінництва та 
розсадництва  щодо  збереження  сортової  чистоти,  біологічних  і 
урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння; 

     гарантувати відповідність  насіння і садивного матеріалу,  що 
підлягає  реалізації,  сортовій  чистоті   і   посівним   якостям, 
зазначеним у сертифікаті на насіння; 

     своєчасно здавати  проби  насіння  і  садивного матеріалу для 
контролю якості до лабораторій  Української  державної  насіннєвої 
інспекції,   Української   державної   помологічно-ампелографічної 
інспекції,   Української   державної   лісонасіннєвої   інспекції, 
Української  державної  квітково-декоративної насіннєвої інспекції 
відповідно до їх компетенції; 

     зберігати дублікати  проб  насіння  і   садивного   матеріалу 
протягом  терміну  дії документа,  який засвідчує якість насіння і 
садивного матеріалу; 

     вести по   кожному   сорту   насінницьку   документацію    за 
встановленими формами і зберігати її протягом трьох років; 

     додержувати встановленого  порядку  маркування  і затарювання 
насіння і садивного матеріалу, що підлягають реалізації; 

     відшкодовувати матеріальні  збитки  споживачу  за  реалізацію 
йому некондиційного насіння і садивного матеріалу. 

     Посадові особи  суб'єктів  насінництва  та  розсадництва всіх 
форм власності і господарювання,  реалізатори насіння і  садивного 
матеріалу  у  період  проведення  контрольних  заходів зобов'язані 
сприяти інспекторам у виконанні їх функцій. 

     Виробники насіння і садивного матеріалу мають й інші права та 
обов'язки,  передбачені цим Законом і нормативними актами з питань 
насінництва та розсадництва. 

     Стаття 16. Термін поновлення насіння і садивного матеріалу 

     Термін поновлення (кількість поколінь  відтворення)  насіння, 
що  виробляється,  визначають  спеціально  уповноважені  органи  з 
питань аграрної політики Автономної Республіки Крим і  областей  з 
урахуванням рекомендацій власника сорту. 

     Стаття 17. Використання сортів рослин суб'єктами насінництва 
                та розсадництва 

     Суб'єкти насінництва та розсадництва  можуть  використовувати 
сорти  рослин  відповідно  до  Закону України "Про охорону прав на 
сорти рослин" ( 3116-12 ). 

                            Розділ IV 

                ОБІГ НАСІННЯ І САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ 

     Стаття 18. Введення насіння і садивного матеріалу в обіг 

     Насіння і садивний матеріал вводять в обіг після їх  визнання 
державними  органами  управління  та  контролю  в  насінництві  та 
розсадництві,   що   підтверджується   відповідними    документами 
встановленої форми. 

     Насіння і садивний матеріал вважаються визнаними,  якщо вони: 

     за сортовою  чистотою  і  посівними   якостями   відповідають 
вимогам нормативного документа; 

     належать до  сорту,  який  занесено  до Реєстру сортів рослин 
України,  або  за  результатами  державного  випробовування  сорту 
визнані   перспективними,  тобто  показали  значну  перевагу  щодо 
урожайності або за іншими цінними ознаками. 

     Стаття 19. Реєстр сортів рослин України 

     Реєстр сортів рослин України містить відомості про сорт,  про 
права  на сорт,  про автора,  а також про визнання сорту придатним 
для поширення в Україні. 

     До Реєстру сортів  рослин  України  заносяться  сорти  рослин 
вітчизняної та іноземної селекції, допущені до використання сорту. 
У цьому Реєстрі наводяться ботанічна характеристика,  назва сорту, 
опис  сорту,  характеристики  придатності  сорту  для  поширення в 
Україні, географічні та зонові рекомендації використання сорту. 

     Сорти рослин, що заносяться до Реєстру сортів рослин України, 
повинні відповідати умовам: 

     відмінності, якщо  вони  явно  відрізняються  від  будь-якого 
іншого сорту,  характеристику якого наведено в цьому Реєстрі, хоча 
б  за однією ознакою,  що дає змогу визначити відмінні особливості 
сорту і має піддаватися відтворенню і точному опису; 

     однорідності, якщо  з  урахуванням  особливостей  розмноження 
рослини цього сорту за своїми ознаками є однорідними; 

     стабільності, якщо    основні    ознаки   сорту   залишаються 
незмінними після кожного розмноження,  а у разі  особливого  циклу 
розмноження - у кінці кожного циклу розмноження. 

     Пропозиції щодо  занесення  сортів  рослин  до Реєстру сортів 
рослин  України  або   виключення   з   нього   готує   спеціально 
уповноважений  орган у складі центрального органу виконавчої влади 
з питань аграрної політики України. 

     Положення про Реєстр сортів рослин України затверджує Кабінет 
Міністрів України. 

     Порядок набуття прав на сорт рослин та включення сорту рослин 
до Реєстру сортів рослин України визначається Законом України "Про 
охорону прав на сорти рослин" ( 3116-12 ) та Положенням про Реєстр 
сортів рослин України. 

     Стаття 20. Вимоги щодо визначення сортових і посівних якостей 
                насіння і садивного матеріалу 

     При визначенні   сортових   і   посівних  якостей  насіння  і 
садивного    матеріалу    використовуються    єдині    методи    і 
лабораторно-технічні   засоби,  єдина  термінологія  і  нормативна 
документація. 

     Норми сортових  і  посівних  якостей  насіння   і   садивного 
матеріалу   встановлюються   нормативними   документами  в  галузі 
насінництва та розсадництва. 

     Стаття 21. Визначення сортових якостей насіння і садивного 
                матеріалу 

     Визначення сортових  якостей  насіння  і  садивного матеріалу 
здійснюється  методом  апробації,   ґрунтового   і   лабораторного 
сортового контролю. 

     Обсяги апробації  сортових посівів та насаджень сортів рослин 
визначаються   виробниками   насіння   та   садивного    матеріалу 
самостійно,   виходячи   із   необхідності   задоволення   власних 
насіннєвих потреб,  створення страхових фондів, виконання згідно з 
укладеними  договорами  поставок  в державний резервний насіннєвий 
фонд, а також з урахуванням реалізації на ринку насіння. 

     Апробація сортових  посівів   і   насаджень,   ґрунтовий   та 
лабораторний сортовий контроль здійснюються в порядку, визначеному 
спеціально  уповноваженим  органом  виконавчої  влади   з   питань 
аграрної  політики  України,  в  лісовому насінництві - спеціально 
уповноваженим  органом  виконавчої   влади   з   питань   лісового 
господарства   України,  в  квітково-декоративному  насінництві  - 
спеціально  уповноваженим  органом  виконавчої  влади   з   питань 
житлово-комунального   господарства  України,  за  рахунок  коштів 
Державного бюджету України та інших джерел фінансування. 

     У разі  невідповідності  якості  посіву  вимогам  нормативних 
документів він вилучається із числа насіннєвих, а одержане насіння 
переводиться в нижчу категорію, вимогам якої воно відповідає, і не 
може   використовуватися   на  посівні  цілі.  При  цьому  насіння 
сільськогосподарських  рослин,  яке  безпосередньо  не  може  бути 
використане   на  продовольчі  та  кормові  цілі,  знищується  під 
наглядом державного інспектора з насінництва за  рахунок  власника 
насіння. 

     Усі партії  насіння  і  садивного  матеріалу,  призначені для 
реалізації, повинні мати сертифікати, що засвідчують їх сортові та 
посівні якості. 

     Проведення сертифікації    та    видача    сертифікатів,   що 
засвідчують  сортові  та  посівні  якості  насіння,   здійснюються 
державними насіннєвими інспекціями. 

     У разі,  якщо  насіння  і  садивний  матеріал не відповідають 
вимогам  заявленої  категорії,   відповідна   державна   насіннєва 
інспекція  знижує  її  до тієї категорії,  вимогам якої відповідає 
насіння, або надає обґрунтовану відмову у видачі сертифіката. 

     Стаття 22. Визначення посівних якостей насіння 

     Визначення посівних якостей методом аналізу  проб  відібраних 
від  партій  насіння  і  садивного  матеріалу і видача відповідних 
документів   на   насіння   і   садивний   матеріал   здійснюються 
лабораторіями    Української   державної   насіннєвої   інспекції, 
Української   державної  помологічно-ампелографічної    інспекції, 
Української   державної   лісонасіннєвої   інспекції,  Української 
державної квітково-декоративної насіннєвої інспекції відповідно до 
їх  компетенції  за  рахунок  коштів Державного бюджету України та 
інших джерел фінансування. 

     Проби насіння і садивного матеріалу від партій, що підлягають 
реалізації,   відбираються   працівниками   державних   насіннєвих 
інспекцій відповідно до  їх  компетенції,  а  для  власних  потреб 
виробника  -  самим  виробником або особами,  уповноваженими на те 
відповідними державними насіннєвими інспекціями. 

     Взяття проб і визначення посівних якостей насіння і садивного 
матеріалу,    що   експортуються,   здійснюються   відповідно   до 
міжнародних правил. 

     На насіння і садивний матеріал,  які за даними  лабораторного 
аналізу  відповідають вимогам нормативних документів,  їх власнику 
видається  сертифікат.  Використання  на  посів  насіння,  яке  не 
перевірене  в  лабораторіях  відповідно  до  їх компетенції або не 
відповідає вимогам нормативних документів, забороняється. 

     Насіння і    садивний     матеріал,     що     експортуються, 
супроводжуються міжнародним і фітосанітарним сертифікатами. 

     Стаття 23. Використання невизнаного насіння і садивного 
                матеріалу 

     Кондиційне насіння і садивний матеріал сортів,  не  занесених 
до  Реєстру  сортів рослин України і не визнаних перспективними за 
результатами державного випробування, можуть використовуватися для 
посівних цілей лише у випадках, якщо: 

     їх розмноження    передбачено   міжнародним   договором   для 
вивезення за межі України; 

     стосовно сорту рослин прийнято спеціальне рішення  спеціально 
уповноваженого  центрального  органу  виконавчої  влади  з  питань 
аграрної політики України; 

     власник сорту  створює  запас  насіння  в  період  проведення 
державного випробування сорту рослин; 

     насіння і  садивний  матеріал  використовуються їх виробником 
для власних потреб без права реалізації; 

     насіння і садивний матеріал використовуються для  селекційних 
і дослідних робіт, експонування. 

     Стаття 24. Ввезення та вивезення  насіння і садивного 
                матеріалу 

     Насіння і садивний матеріал можуть  ввозитися  в  Україну  за 
умови, якщо: 

     насіння і садивний матеріал належать до сорту,  який занесено 
до Реєстру сортів рослин України або  за  результатами  державного 
випробування визнано перспективним; 

     державна інспекція  з  карантину  рослин  видала дозвіл на їх 
ввезення; 

     насіння і садивний матеріал мають сертифікат походження; 

     насіння і садивний матеріал мають фітосанітарний  сертифікат, 
виданий державними органами з карантину рослин країни-експортера; 

     насіння і  садивний  матеріал  призначені  для  селекційних і 
дослідних робіт, експонування; 

     насіння і садивний матеріал супроводжуються сертифікатом,  що 
засвідчує їх якість. 

     (  Частину  другу  статті  24  виключено  на  підставі Закону 
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 ) 

     Спеціально уповноважений центра