Ми не могли навіть мріяти про такі обсяги експорту – заступник міністра аграрної політики

04.01.2018

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева розповіла про стрімкий ріст експорту аграрної продукції і які сегменти ринку і продукція є найбільш перспективними для розвитку.

Український аграрний експорт демонструє стабільне зростання і за результатами 2017 року може встановити рекорд.

Вже за 11 місяців 2017 року український аграрний експорт перевищив показник минулого року і складає понад $16 млрд.  Українську продукція переважно купували країни Азії – понад $7 млрд, Європи – $5,2 млрд та Африки – 2,4 млрд.

Втім, нинішні обсяги продажів це далеко не межа. Потенціал зростання агросектору України є ще досить значний. Так, вітчизняні аграрії можуть розвиватися в органічному сільськогосподарському виробництві, але не сировини, а перероблених продуктів.

Крім того, перспективним є розвиток нішевих напрямків. До яких належать і крупи, деякі ягоди і продукти з них. А також зернові та олійні культури, які є популярними на світових ринках.

Однак виникає проблема, яка пов'язана з відсутністю інвестицій і допомоги виробникам з точки зору виходу продажу на зовнішніх ринках. Оскільки досвід не всі мають. Таким чином, для того щоб збільшити продажі готової української агропродукції, а не сировини, за кордон, державі потрібно проводити відповідну політику.

НВ Бізнес запитав у заступника Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольги Трофімцевої, що найбільше експортували у 2017 році і що може вплинути на розвиток аграрного бізнесу в Україні.

– Що сприяло збільшенню експорту української аграрної продукції у 2017 році?

– За даними 10 місяців поточного року, експорт української аграрної та харчової продукції за кордон збільшився у порівнянні з минулим роком і склав $14,7 млрд. Це дуже непоганий показник в порівняні з минулим роком, коли експорт був $15,5 млрд. Передбачаємо, що річні показники експорту будуть десь на 15-20% вищі, ніж показники 2016 року.

Ми залишаємося світовим лідером по експорту соняшникової олії. Ще один елемент, який мені надзвичайно приємно відмітити, – це є збільшення експорту також і частки переробленої продукції.

Згідно з статистичними даними, досить активно експортували такі речі, як масло та інші молочні жири до Європейського Союзу. Також слід зазначити, що більш ніж на $100 млн ми експортували шоколад та вироби з нього.

У нас відбувається збільшення по багатьом групам товарів. Ми працюємо над тим, щоб у нас зростала кількість продукції, яку ми експортуємо, з доданою вартістю, тобто переробленої продукції. І це залишається поки що нашою метою і ціллю у нашій роботі. Зараз працюємо над секторальною підстратегією експорту. Там один з основних KPI – це щоб більшу часту в експорті структурно займала продукція з доданою часткою вартості.

– А скільки вона зараз займає?

– Як я вже говорила, лідирує олія, яка у нас вважається переробленим продуктом. Це ж не насіння соняшника, яке ми експортували як сировину. За січень-жовтень її продали на $3,6-3,7 млрд. Завдяки їй у нас іде досить відчутна частка в експорті. Зараз у нас десь 60 на 40. 60% – це сировинна продукція, 40% – це перероблена продукція, включаючи олію соняшникову. Однак ми прагнемо за 3-5 років досягти 60% переробленої продукції і 40% сировини.

– Що для цього потрібно зробити?

– Насправді, це комплексна робота. Експортна стратегія дуже серйозний документ. Вона розроблялась, виходячи з того, що потребують ринки збуту. Орієнтуючись і на ринки збуту, і на те, що наша економіка, що наші сектори можуть запропонувати.

Якщо подивитись на підсекторальну стратегію, при цьому ми її називаємо навіть не секторальною стратегією аграрного сектору, тому що там більше говориться про харчову і переробну промисловість, на якій ми фокусуємося. Зазначу, що досягнути збільшення частки продуктів з високою доданою вартістю, частки продуктів перероблених у експорті можна лише завдяки стимулюванню галузі переробки.

Результату можна добиватись різними, добре прорахованими і спланованими діями, а не такими, як голосування за поправку в Податковому кодексі.  Але я рада, що депутати сьогодні проголосували за компромісне рішення. Насамперед, це відтермінування речей і щодо сої, і щодо ріпака. Вони мають бути прогнозованими, прорахованими і спланованими, для того щоб не було у бізнесу шокового стану. Хоч аграрний бізнес, хоч переробка – це зазвичай довгострокове планування.

Ще важливим моментом, який збільшить кількість переробленої продукції у нашому експорті, є розвиток таких цікавих і перспективних, і поки що недостатньо розвинутих підсекторів, в тому числі АПК, – це тваринництво і продукція переробки тваринництва, але не сировини, а перероблених продуктів.

Крім того, перспективним є розвиток нішевих напрямків. До яких відносяться крупи, деякі ягоди і продукти з них.

Однак нашим аграріям потрібен час, щоб зрозуміти наскільки це прибутковий бізнес і почати вкладати кошти. Зараз відбуваються, такі хай повільні, але тим не менше зміни у філософії і в ментальності ведення аграрного бізнесу. Але позитивним є те, що середні і малі фермери поступово починають відноситись до агробізнесу саме як до бізнесу. Починають думати, що прибутковіше вирощувати: просто пшеницю і продавати її трейдерам, чи все-таки відвести частину своєї землі, наприклад, під ягідництво і експортувати. Це є нормальним еволюційним кроком розвитку не тільки аграрного експорту, а розвитку взагалі нашої галузі.

– Наскільки український аграрний сектор може стати ефективнішим і збільшити обсяг продажів і частку у ВВП?

– Аграрна і харчова галузь займають у нашому ВВП біля 17%. Але чи потрібно збільшувати цю частку у ВВП? Сам аграрний сектор займає десь 12%, а ось харчовий - близько 5%.

Перспективними також є аграрні технології. Агротех у даний момент є найбільш активним підсектором серед інших підгалузей ІТ в Україні. Це потужний рушій технологічних змін у нашій країні. Це насправді те, до чого нам потрібно рухатись.

Зверну увагу на те, що найбільшими аграрними експортерами світу є США, ФРН і Голландія. Насправді ці три країни важко назвати сировинними придатками будь-кого.

Попри те, що США є великим експортером зернових, Україна залишиться великим експортером на цьому ринку. Для цього у нас є конкурентні переваги, адже на світових ринках є великий попит на цю продукцію.  В майбутньому ринки Китаю, Азії, Африки потребуватимуть цих зернових у вигляді сировини.  И ми маємо рухатися вперед, щоб у структурі нашого експорту були не тільки просто перероблені продукти, а й технології.

– Які сегменти ринку і продукція є найбільш перспективними для розвитку?

– Перспективними є зернові та олійні культури. Нагадаю, у нас є конкурентні переваги по них і світовий попит на них є досить великим.

Держава на наступний рік звертає більше увагу на тваринницьку галузь. Як я іноді жартую, що next big thing to come це буде яловичина. Чому яловичина? Згідно з запитами, які приходять до Міністерства аграрної політики, на дану продукцію є попит. А з іншого боку, цей підсектор на сьогоднішній день не є таким розвинутим. Державна підтримка з наступного року передбачає будівництво нових ферм, нових комплексів з відгодівлі ВРХ, які сприятимуть нарощенню м'ясного поголів’я і виробництво м'яса ВРХ. Його можна експортувати на ринки Сходу, Азії і Африки. Адже там в України набагато менше обмежень, ніж з свининою.

Непогані результати показує і органічна сільськогосподарська продукція, про яку я згадувала. Надзвичайно прибутковим і досить швидко розвиваючим є сектор органіки, який переважно експортується до Європейського Союзу. Така ж ситуація спостерігається і з традиційною аграрною продукцією. Більшість сировини якої експортується або використовується для кормів у галузь тваринництва.

Зазначу, що розвиток агротехнологій, селекції і насіння це не лише продаж продукції, але і можливість створення робочих місць. Крім того, це поштовх іншим підгалузям.  Наприклад, для тваринництва потрібні корми, тваринництву потрібні трошки інші технології. Відповідно, це запускає зворотній рух.

Поява ринку збуту переробленої, високомаржинальної продукції спонукає виробників напрацьовувати технології. Бізнес розуміє і гроші шукає завжди там, де можна заробити. У цьому сенсі у нас, і в уряді, і у міністерстві є з бізнесом порозуміння.

– Експорт зріс завдяки зростанню цін на світових біржах чи шляхом збільшення обсягів?

Зростанню експорту вершкового масла сприяли високі ціни, в тому числі в Європейському Союзі. Таким чином, Україна вистрелила цього року з маслом на європейському ринку.  Але якщо брати інші продукти, у тому числі сировинні, ціни не зросли. Зростання відбувається завдяки збільшенню обсягів.

В 2017 році врожай був нижчий, ніж у минулому році. Відповідно, експорт може буде нижчий. Передбачається, що цього року Україна заробить на експорті аграрної продукції близько $18 млрд. При тому, що минулого року ця цифра ледь перевищила $15 млрд.

Ще декілька років тому ми не могли навіть мріяти про такі обсяги експорту. Ніхто не мріяв, що ми будемо експортувати більше 40 млн тонн. Зараз це норма. Те ж саме з олією. Нам потрібно працювати над тим, щоб закривати вузькі місця, які вже заважають більш активному експорту. Це логістика, інфраструктура. Всі чудово знають проблеми із зерновозами. Потрібно розвивати контейнерні перевезення. Також на багатьох напрямках ми стикаємось з цією проблемою коли їдемо десь на перемовини в Африку і потім ведемо розрахунки, які показують що це не вигідно. Ми працюємо над цими проблемами і надіюся, що всі разом будемо вирішувати ці проблеми.

 

НВ Бізнес