Вплив сучасних геополітичних тенденцій на торговельні відносини США і Китаю

29.01.2018

Після прийняття 18 грудня 2017 р Стратегії національної безпеки США, американо-китайські відносини перейшли в площину суперництва, тепер уже офіційно на законодавчому рівні.

Будучи двома основними геополітичними лідерами в світі, вони продовжують проводити свою політику, прагнучи залучити до орбіту своїх інтересів все більшу кількість держав, що не завжди призводить до позитивних результатів.

Якщо говорити про геополітичне суперництво, то в останні роки воно стало грунтуватися на економічних інтересах, а також на політичному домінуванні на міжнародній арені. Слід сказати про те, що згідно зі Стратегією національної безпеки 2017 року, Китай спільно з Росією визначені в якості суперників («rivals»), що свідчить про те, що саме ці дві держави є основними конкурентами для США.

У документі сказано, що Китай кидає виклик американській владі, впливу й інтересам з метою підірвати національну безпеку та процвітання. Також, згідно з документом, він націлений на те, щоб зробити американську економіку менш вільною, використовуючи при цьому різні засоби. У певному сенсі з цим можна погодитися, адже Китай націлений, так само як і США, на світове панування, але при цьому він використовує «м'яку силу», яка передбачає використання економічних, інформаційних, гуманітарних, політичних та інших несилових методів для досягнення поставленої мети. США ж, використовують «жорстку силу», в основному силові військові методи, що є більш небезпечним і не завжди передбачуваним.

Що ж стосується економічної сфери, то за словами авторів Стратегії Китай прагнути витіснити Сполучені Штати з Індійсько-Тихоокеанського регіону, а також розширити досягнення своєї державно орієнтованої економічної моделі і змінити порядок в даному регіоні.

США стверджують, що в Індо-Тихоокеанському регіоні зберігається геополітична конкуренція між вільними і репресивними поглядами на світовий порядок, оскільки Китай використовує багатогранні стратегії впливу в зусиллях, спрямованих на те, щоб змусити регіональні держави слідувати його економічним і політичним моделям.

Незважаючи на те, що Китай представлений в якості партнера, з яким можливі взаємовигідні відносини, відносини в рамках стратегії Шовкового шляху Пекіна представляються згубними для суверенітету партнерів Китаю. Вашингтон стверджує, що «держави в усьому регіоні закликають до встановлення стійкого керівництва США в спробі підтримати регіональний порядок, суверенітет і незалежність», що має на увазі створення коаліції зі стримування Китаю, щоб зберегти існуючу однополярну систему, лідерство в якій належить США.

В цілому США планують використовувати ASEAN і APEC в якості регіональних інститутів для просування своїх геополітичних та економічних інтересів, враховуючи, що перший розглядає варіант того, що ряд регіонів можуть стати партнерами США в реалізації стратегії «управління через спину» при спробі «стримати Китай», а останній може прийти до висновку двосторонніх торгових відносин.

Поєднання інформаційних воєн, коаліцій, що реалізують «управління через спину» і багатопланових партнерських відносин зі своїми союзниками призводить до висновку, що США планують використовувати всі інструменти своєї влади, щоб зупинити глобальний китайський проект «Один пояс - один шлях» - пропозиція об'єднаних проектів «Економічного пояса Шовкового шляху» і «Морського Шовкового шляху XXI століття», щоб протистояти системі багатополярності та зміцнити однополярну систему.

Що стосується Китаю, то він, навпаки, прагнк до розвитку відносин з США. Так, наприклад, під час першого візиту Дональда Трампа в Китай 9 листопада 2017 р голова КНР Сі Цзіньпін сказав, що Китай бажає працювати разом зі Сполученими Штатами Америки в дусі взаємної поваги, дотримуватися принципу взаємної вигоди, фокусувати увагу на співробітництві, а також управляти і контролювати розбіжності.

Цими словами він, фактично, підкреслив, що не бачить в особі США суперника, ворога, а навпаки - рівноправного партнера. У той же час, Д. Трамп під час зустрічі зі своїм китайським колегою заявив, що не існує більш важливих тем, ніж американо-китайські відносини, і що США і Китай мають здатність вирішувати світові проблеми на довгі роки вперед.

Але вже 18 грудня 2017 роки після оприлюднення тексту Стратегії національної безпеки виявилося, що Китай - це суперник, з яким всіляко потрібно протидіяти в ім'я збереження американських національних інтересів. Така непередбачувана політика Д. Трампа ставить під загрозу подальше стратегічний розвиток економічних відносин з Китаєм, більш того, значно підвищує градус конкуренції і суперництва в області торгівлі.

Якщо говорити про статистику, то за 38 років після встановлення дипломатичних відносин, завдяки постійним зусиллям різних кіл Китаю і США, торгово-економічне співробітництво між двома країнами отримало значний розвиток.

За даними Міністерства комерції КНР, обсяг торгівлі товарами між Китаєм і США збільшився з 2,5 млрд. доларів США в 1979 році до 519,6 млрд. доларів у 2016 році, тобто в 208 разів. Обсяг торгівлі послугами між двома країнами перевищив 100 млрд доларів в 2016 році. При цьому двосторонні взаємні інвестиції стрімко збільшуються, і за станом на кінець 2016 року їх обсяг перевищив 170 млрд доларів.

Що стосується 2017 року, то в період з січня по листопад обсяг товарообігу Китаю з ЄС, США, Японією і країнами АСЕАН склав відповідно: 3,78 трлн, 3,58 трлн, 1,86 трлн і 3,15 трлн юанів, при збільшенні на 13,3%, 16,5%, 13,8% і 18,4% відповідно.

Виходячи з цих цифр ми бачимо, що сьогодні Китай в більшій мірі зацікавлений в ринках Європейського Союзу, ніж США, що не може не турбувати Америку. Внаслідок цього, США своєю Стратегією національної безпеки фактично оголосили «економічну війну» Китаю, грунтуючись на тому, що багато студентів і молоді виїжджає на навчання в Китай і там залишаються працювати, тим самим розвиваючи економіку цієї країни, а не американську. Для ліквідації цієї економічної загрози і витоку інтелектуального національного потенціалу, США всіляко сприяють розвитку внутрішньої інноваційної та промислової інфраструктури з метою створення більшої кількості робочих місць для американців.

Отже, слід зазначити, що вплив сучасних геополітичних тенденцій на американо-китайські відносини робить їх більш конкурентними в економічному плані. Це позначається на формуванні нових і діяльності існуючих торгових шляхів, в яких безпосередньо перетинаються інтереси цих двох країн.

Також багато в чому американо-китайські відносини обумовлюють регіональну економічну і торговельну політику. В цьому відношенні Китай і США намагаються залучити на свій бік якомога більшу кількість партнерів, не завжди враховуючи їх національні інтереси.

 Що стосується перспектив розвитку геополітичних і економічних відносин між двома країнами, то слід зазначити, що вони є досить непередбачуваними з точки зору високого рівня мінливості політичних і економічних амбіцій американського президента.

Залежно від того, наскільки ці дві країни будуть зацікавлені в підтримці глобального економічного балансу, військової безпеки, стратегічного партнерства, таким і буде сучасний світовий економічний порядок

 

УкрАгроКонсалт