"Жирна справа" олійножирового комплексу України

15.06.2017

Кредиторам, які намагаються заробити на інвестиціях в олієжирову галузь України, цього року доведеться глибоко проаналізувати всі ризики. Тренд із нарощування потужностей переробки олійних культур, зокрема насіння соняшнику, перетнув червону риску, за якою інвестиції в нові заводи та склади обернуться великими збитками.

Кредиторам, які намагаються заробити на інвестиціях в олієжирову галузь України, цього року доведеться глибоко проаналізувати всі ризики. Тренд із нарощування потужностей переробки олійних культур, зокрема насіння соняшнику, перетнув червону риску, за якою інвестиції в нові заводи та склади обернуться великими збитками. Експерти запевняють, що надалі збільшувати переробні потужності буде вигідно тільки комбіновано — для переробки і перевалки суміжних олійних культур.

Уперлися в стелю

Україна, за даними компанії "УкрАгроКонсалт", підгребла під себе майже 60% світового ринку олії. Торік український експорт покрив 58% попиту всієї планети. На другому місці скромно відстає РФ зі
своєю часткою 19%. Експерти впевнені, що вичавити більше зі світових ринків Україні найближчими роками навряд чи вдасться. Провідний експерт "УкрАгроКонсалту" Юлія Гаркавенко відзначає поступове нарощування виробництва олійних культур в усьому світі, що вже призвело до падіння цін.

"На початок цього сезону в нас була ціна 780 дол. за тонну на умовах FOB. А зараз маємо 750 — це по соняшнику. Поступове зниження пов'язане з тим, що дуже багато виробляється соєвої олії, яка конкурує з соняшниковою", — пояснила експерт. За її словами, торік Україна виростила рекордний урожай соняшнику — понад 14 млн т, що дозволить одержати 5,8 млн т олії, левова частка якої (5,3 млн т) піде на експорт. У галузі впевнені, що зростання (як виробництва сировини, так і її переробки) збережеться і в наступні роки, однак уже не буде таким стрімким, як раніше. "Зростання буде, але не по 1–2 млн т на рік, а по 100–200 тис. т", — упевнена Гаркавенко.

Тим часом переробники продовжують нарощувати свої потужності з переробки соняшнику. Відтак, вважають експерти, це захоплення неодмінно приведе до гострої конкурентної боротьби за сировину, а також може скінчитися гучними банкрутствами, оскільки під усі проекти інвестори беруть великі кредити, які буде непросто повернути через низьку або зовсім нульову завантаженість "зайвих" потужностей. "Майже весь урожай ми переробляємо всередині країни. Насіння експортуємо не більше 2—3%. При цьому потужностей із переробки в нас набагато більше, ніж потрібно під обсяги врожаїв. Нині переробка має у своєму розпорядженні потужності на 19 млн т. Однак завантажено їх на 14 млн. Тобто 5 млн т — це істотний резерв", — коментує Юлія Гаркавенко.

Винятки є

На думку експертів олієжирової галузі, більшість переробників, інвестуючи у свої олієекстракційні заводи, не зможуть їх повноцінно завантажити й напевно зазнають збитків. Окупність інвестицій розтягнеться на багато років. Однак в умовах розгортання сировинної війни є свої винятки. Деякі гравці знайшли спосіб застрахуватися від потенційного дефіциту однієї олійної культури, скомбінувавши переробку й перевалку в портах з іншими культурами. У тренді нині — соя.

На думку експертів, інвестиції в переробку сої досить привабливі, оскільки прогнози аграріїв вказують на зростання світового попиту на соєву олію.

"Нинішнього року ми очікуємо доброго врожаю сої та рапсу. Це означає приріст валового збору й, відповідно, збільшення обсягів переробки. До речі, цього ж року буде менше соняшнику, нестачу якого компенсують саме соя і рапс", — пояснила Гаркавенко.

Експерти впевнені, що всім гравцям ринку було б набагато простіше, якби плани розширення переробки збігалися з тенденціями на ринку. Вони рекомендують переробникам перестати рухатися за інерцією й послабити акцент на соняшнику, звернувши увагу на альтернативні олійні культури. Це не тільки дозволить застрахувати себе, а й принесе величезну вигоду країні. "Якби нам вдалося якимось чином направити на переробку сою й рапс, це була б, звісно, для України перемога. У нас вирощується 2 млн т рапсу та 5 млн т сої — сумарно 7 млн т. На жаль, 95% рапсу й близько 80% сої йде на переробку на експорт. То чому ж в Україні не створити робочі місця, побудувавши заводи? Проблем із реалізацією шроту й олії сьогодні немає, — підкреслив гендиректор асоціації "Укроліяпром" Степан Капшук.

Загалом же олієжирова галузь — одна з небагатьох в Україні, яка має досить непогану (приблизно 70%) рентабельність, а отже, розвиватиметься, залучаючи нові й нові інвестиції. Питання лише в тому, щоб вкладення у виробництво та переробку сировини давали ефективний результат і не перетворювалися на тягар для кредиторів та країни, повідомляє Дзеркало тижня.

Подальші перспективи олійно-жирової галузі України та країн Причорномор'я будуть обговорюватися на V Міжнародній конференції «Black Sea Oil Trade», яка відбудеться 19 вересня 2017р. в готелі Хілтон, м.Київ. Організатор - консалтингова агенція УкрАгроКонсалт.

Щорічна Міжнародна конференція «Black Sea Oil Trade» - ефективний майданчик для комунікації операторів ринку, обговорення актуальних тенденцій масложирового сектора України та країн Причорномор'я, розробки довгострокових стратегій розвитку бізнесу.

Учасниками конференції є виробники та переробники олійних культур, трейдери, підприємства з глибокої переробки олій, інвестиційні компанії, банки, агрохолдинги, логістичні, брокерські, страхові, сюрвеєрські та інші компаніі.

На даний момент діє реєстрація за пільговим тарифом! Оператори агробізнесу з 10 країн світу вже зареєструвалися для участі.

Програма конференції та деталі участі доступні на сайті конференції.

 

УкрАгроКонсалт